| Cедмиця 30 після П’ятидесятниці. | Різдвяний піст. |
| Прор. Даниїла і трьох отроків: Ананії, Азарії і Мисаїла (600 р. до Р. Х.). Прп. Даниїла спов., у схимі Стефана (Х). Сщмчч. Олександра Савелова, Миколая Белтюкова і Сергія Флоринського пресвітерів (1918); сщмчч. Петра Покровського й Іоанна Земляного пресвітерів (1937). |
Євангельські Читання
На літ.: – Ап.: Свв.: Євр. 11:33-12:2 (зач. 330); Рядове: Еф. 5:1-8 (зач. 228). Єв.: Свв.: Лк. 11:47-12:1 (зач. 62); Рядове: Лк. 14:1-11 (зач. 74).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Стережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство” (Лк.12:1). Характерна риса лицемірства – робити все напоказ. Діяти на очах інших ще не лицемірство, тому що більша частина обов’язкових для нас справ і повинні бути здійснені для людей, отже, серед них і на очах у них. Хоч і краще чинять ті, які примудряються все робити таємно, але не завжди це можливо; тому тих, хто діє на очах у людей, не можна негайно докоряти в бажанні тільки бути показними або діяти напоказ. У них може бути щире бажання робити добро, а явність – необхідний супутній супровід справ, що здійснюються зовні.
Лицемірство починається з того моменту, коли є намір не добро робити, а показати тільки себе тим, хто робить добро. І це знову не завжди буває злочинно, тому що може бути хвилинним набігом помислів, які негайно помічаються і проганяються. Але коли мається на увазі встановити за собою репутацію того, хто чинить добро, то тут уже лицемірство, яке глибоко входить у серце. Коли ж до всього цього приєднається ще прихована мета користуватися і вигодами подібної репутації, то тут вже лицемірство у всій своїй силі. Дивись же, що вимагає Господь, коли заповідає “стерегтися закваски фарисейської”. Роби добро за бажанням іншим добра, за усвідомленням на те волі Божої, на славу Божу, а про те, як подивляться на те люди, не дбай – і уникнеш лицемірства.
