Неділя м’ясопусна, про Страшний суд. Глас 3. Заговини на м’ясо. |
Посту немає.
|
Сщмч. Харалампія і з ним мчч. Порфирія, Ваптоса і трьох мучениць (202).
Мцц. дів Єнафи , Валентини і Павли (308). Св. Галини (III). Блгв. Кн. Анни Новгородської (1050). Прп. Прохора Печерського (1107). Прп. Лонгина Коряжемського (1540).
Сщмч. Константина пресвітера (1918). Сщмчч. Петра і Валеріана пресвітерів (1930).
Євангельські Читання
Утр. – Єв. 3-е, Мк., 71 зач., XVI, 9-20. Літ. – 1 Кор., 140 зач., VIII, 8 – IX, 2. Мф., 106 зач., XXV, 31-46.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Страшний суд! Суддя гряде на хмарах, оточений незліченною кількістю небесних сил безплотних. Труби трублять у всіх кінцях землі та піднімають померлих.
Повсталі полки полками течуть на визначене місце, до престолу Судді, наперед уже передчуваючи, який пролунає у їхніх вухах вирок. Бо діяння кожного виявляться написаними на лиці єства їх, і сам вигляд їх буде відповідати справам та моралі. Поділ на тих, хто стоятиме праворуч і ліворуч Престолу Божого, відбудеться сам собою.
Нарешті все уже визначилося. Настало глибоке мовчання. Ще мить – і чується рішучий вирок Судді – одним: “прийдіть”, іншим: “відійдіть”. – Помилуй нас, Господи, помилуй нас! Нехай буде милість Твоя, Господи, на нас! – але тоді пізно вже буде благати так. Тепер треба потурбуватися змити з єства свого написані на ньому знаки, що несприятливі для нас.
Тоді ріки сліз готові були би ми випустити, щоб омитися; але це вже нічим не допоможе.
Сплакнемо тепер, якщо не ріками сліз, то хоча би струмками; якщо не струмками, то хоча би дощовими каплями; якщо і цього не знайдемо, розповімо гріхи свої Господу та молитимемо Його просити нам їх, даючи обітницю не ображати Його більше порушенням Його заповідей, – і ревнуючи потім вірно виконувати цю обітницю.