Прор. Єзекіїля (VI ст. до Р. Х.). Прпп. Симеона, Христа заради юродивого, та Іоанна, співпосника його (близько 590).
Мч. Віктора Марсельського (близько 290). Прп. Онуфрія мовчазного, Печерського, в Ближніх печерах (ХII– ХIII). Сщмч. Петра пресвітера (1938). Знайдення мощей св. Романа спов., пресвітера (1999).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
КОЛИ СВ. АПОСТОЛИ СПОВІДАЛИ СПАСИТЕЛЯ СИНОМ БОЖИМ, ВІН СКАЗАВ: “ПОВИНЕН… ПОСТРАЖДАТИ… І БУТИ ВБИТИМ”. СПРАВА ДОЗРІЛА, ЗАЛИШИЛОСЯ ТІЛЬКИ ЗАВЕРШИТИ ЇЇ ХРЕСНОЮ СМЕРТЮ.
ТЕЖ САМЕ БУВАЄ І ПІД ЧАС МОРАЛЬНОГО ПІДНЕСЕННЯ ХРИСТИЯНИНА. ПОКИ ВІН У БОРОТЬБІ З ПРИСТРАСТЯМИ, ВОРОГ ЩЕ МАЄ НАДІЮ ЯКОСЬ СПОКУСИТИ ЙОГО, АЛЕ КОЛИ ПРИСТРАСТІ ЗГАСНУТЬ, А У ВОРОГА НЕ ВИСТАЧИТЬ СИЛИ ПРОБУДИТИ ЇХ, ТОДІ ВІН ПОЧИНАЄ ПІДНІМАТИ ЗОВНІШНІ СПОКУСИ – НАКЛЕПИ, ПРИЧОМУ НАЙБІЛЬШ ЧУТЛИВІ.
ВІН ПРАГНЕ ЗАКИНУТИ ДУМКУ: “НУ, ДЛЯ ЧОГО ТИ ПРАЦЮВАВ І БОРОВСЯ? НІЯКОЇ ТОБІ ВІД ЦЬОГО КОРИСТІ”. АЛЕ КОЛИ ВІН ТАКИМ ЧИНОМ ГОТУЄ ВІЙНУ У СНІ, ГОСПОДЬ ТРУДІВНИКУ СВОЄМУ ПОСИЛАЄ ДУХ ТЕРПІННЯ, І ПЕРШ НІЖ ВОРОГ ВСТИГНЕ ПІДНЯТИ ЯКУ-НЕБУДЬ БІДУ, У СЕРЦІ ГОТУЄ ЙОГО ДО ВСЯКОГО РОКУ СТРАЖДАНЬ ТА НЕПРИЄМНИХ РЕЧЕЙ, І ПІДСТУПНІ РЕЧІ ВОРОГА НЕ ЗДІЙСНЯЮТЬСЯ.
ЯК ГОСПОДЬ СКАЗАВ ПРО СЕБЕ: “ПОВИНЕН ПОСТРАЖДАТИ”, ТАК І ВОНИ ВІДЧУВАЮТЬ ПЕВНІ СКОРБОТИ. І КОЛИ ВОНИ ТАКИ НАСТУПАЮТЬ, ТО З РАДІСТЮ ЗУСТРІЧАЮТЬ ЇХ, П’ЮТЬ ЇХ, ЯК СПРАГЛИЙ П’Є ПРОХОЛОДНУ ВОДУ.
