Володимирської (Києво-Вишгородської) ікони Божої Матері Рівноапп. царя Константина (337) і матері його цариці Єлени (327).
Блгв. кн. Константина (Ярослава) (1129) і чад його Михаїла і Феодора, Муромських чудотворців. Прп. Кассіана грека, Углицького чудотворця (1504). Знайдення мощей блж. Андрія Симбірського (1998). Собор Карельських святих. Собор Симбірських святих. Собор Уфимських святих.
Шановані списки з Володимирської ікони Божої Матері: Псково-Печерська «Розчулення» (1524), Заоникіївська (1588), Красногірська, або Чорногірська (1603), Оранська (1634).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Якби ви знали Мене, то знали б і Отця Мого”. Виходить, деїсти не знають Бога, попри те, що й ім’я Його носять (Deus – Бог; звідси деїст) і гарно про Нього роздумують. Немає істинного Бога без Сина, рівно і без Духа Святого. Хто вірує у Бога, але не сповідує Його Отцем Сина, той не в того бога вірує, який є істинним Богом, а в іншого якогось, власного уявлення.
Істинний Бог дав Сина Його, дав владу “чадами Божими бути”, любить їх і всяку молитву їх чує заради Сина. Тому хто має Сина, той і Отця має; хто не має Сина, той і Отця не має. Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Сина, і від Отця нічого не отримує, як тільки через Сина. Окрім Сина немає шляху до істинного Бога, і хто мріє винайти Його, той блукає.
