Прор. Амоса (VIII ст. до Р. Х.).
Мчч. Віта, Модеста і Крискентії годувальниці (близько 303). Мч. Дули Кілікійського (305–313). Прп. Дули страстотерпця, Єгипетського. Блж. Ієроніма Стридонського (420). Блж. Августина, єп. Іппонійського (430). Перенесення мощей прп. Феодора Сікеота, єп. Анастасіупольського (близько IХ). Свт. Михаїла, першого митр. Київського (992). Блгв. кн. Сербського Лазаря (1389). Прмчч. Григорія і Кассіана Авнезьких (1392). Свт. Єфрема II, патр. Сербського (після 1395). Свт. Iони, митр. Московського і всієї Русі, чудотворця (1461). Прпп. Сергія і Варвари Оятських (1477–1480), батьків прп. Олександра Свірського. Сщмч. Амоса пресвітера (1919).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ЩЕ АПОСТОЛАМ ГОСПОДЬ КАЗАВ, ЩО ЯКЩО ЯКЕСЬ МІСТО ЇХ НЕ ПРИЙМЕ, І СЛІВ СЛУХАТИ НЕ БУДЕ, ТО ”ВІДРАДНІШЕ БУДЕ ЗЕМЛІ СОДОМСЬКІЙ І ГОМОРСЬКІЙ В ДЕНЬ СУДУ, АНІЖ МІСТУ ТОМУ”.
А ЩО БУДЕ ЗА НЕСЛУХАННЯ СЛІВ БОЖЕСТВЕННОГО ОДКРОВЕННЯ? НАШІЙ БЕЗВІДРАДНОСТІ НЕ БУДЕ МІРИ. ПІСЛЯ СТІЛЬКОХ ЧУТТЄВИХ ДОКАЗІВ НЕ ВІРИТИ ІСТИНІ БОЖІЙ. ЦЕ Є ТИМ САМИМ, ЩО НАЗИВАЄТЬСЯ ХУЛА НА ДУХА СВЯТОГО, І БОГОХУЛЬСТВО.
АЛЕ Ж МИ І НЕ КРАСНІЄМО ВІД ЦЬОГО. ДЕЯКІ РОЗУМНИКИ ВТІШАЮТЬ НАС: “ЯКИЙ СУД! ТІЛЬКИ РОДИТИСЬ ЩЕ РАЗ ДОВЕДЕТЬСЯ”. ІНШОМУ КНИЖНИКИ ТОЛКУЮТЬ: “КОГО СУДИТИ? УСІ АТОМИ: РОЗПАДУТЬСЯ І ВСЬОМУ КІНЕЦЬ”.
АЛЕ ПРИЙДЕ, ДРУЗІ, ЧАС СМЕРТІ; РОЗЛЕТЯТЬСЯ ЦІ МРІЇ, ЯК ПРИВИДИ, І РЕАЛЬНІСТЬ ПОСТАНЕ ПЕРЕД НАМИ У ВСІЙ СВОЇЙ НЕВЛОВИМОСТІ. ЩО ТОДІ?…
БІДНИЙ НАШ ЧАС! ВОРОГ СТАВ ВСЕ ХИТРІШЕ ГУБИТИ НАШІ ДУШІ. ЗНАЄ, ЩО СТРАХ СМЕРТІ ТА СУДУ НАЙСИЛЬНІШИЙ ЗАСІБ ДО ОТВЕРЕЗІННЯ ДУШІ, ТА ТУРБУЄТЬСЯ РІЗНИМИ ЗАСОБАМИ РОЗІГНАТИ ЙОГО, І ВИХОДИТЬ У НЬОГО.
АЛЕ ПОГАСИ ЦЕЙ СТРАХ, ВІДІЙДЕ СТРАХ БОЖИЙ, А БЕЗ СТРАХУ БОЖОГО СОВІСТЬ СТАЄ МОВЧАЗНОЮ. І СТАЛА ПУСТОЮ ДУША, СТАЛА ХМАРОЮ БЕЗВОДНОЮ, ЯКА НОСИТЬСЯ ВІТРАМИ РІЗНИХ ВЧЕНЬ І ПОРИВАМИ СТРАСТІ.
