Прп. Онуфрія Великого (IV). Прп. Петра Афонського (734).
Прпп. Іоанна, Андрія, Іраклемона та Феофіла (IV). Прп. Варлаама Хутинського (1192) (перехідне святкування в 1-шу п’ятницю Петрового посту). Прп. Арсенія Коневського (1447). Прп. Онуфрія Мальського, Псковського (1492). Прпп. Онуфрія та Авксентія Вологодських (ХV–XVI). Прп. Стефана Озерського, Комельського (1542). Прпп. Вассіана та Іони Пертоминських, Соловецьких (1561). Знайдення мощей (1650) і друге прославлення (1909) блгв. вел. кн. Анни Кашинської.
День тезоіменитства Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, Предстоятеля Української Православної Церкви.
Євангельські Читання
СВЯТИТЕЛЬ ФЕОФАН ЗАТВОРНИК. ДУМКИ НА КОЖЕН ДЕНЬ РОКУ
“НЕ СУДІТЬ І НЕ СУДИМІ БУДЕТЕ”. ЩО ЗА ХВОРОБА – ПЕРЕСУДИ ТА ОСУДЖЕННЯ. УСІ ЗНАЮТЬ, ЩО ЦЕ ГРІХ, АЛЕ НЕМАЄ НІЧОГО БІЛЬШ ЗВИЧНОГО НАМ ЗА ОСУДЖЕННЯ. ХТОСЬ СКАЖЕ: “НЕ ВРАХУЙ БОЖЕ ЯК ОСУД”, АЛЕ ВСЕ ТАКИ ОСУДЖЕННЯ ВСЕ ДОВЕДЕ ДО КІНЦЯ.
ХТОСЬ ВИПРАВДОВУЄ СЕБЕ ТИМ, ЩО РОЗУМНІЙ ЛЮДИНІ ПОТРІБНО МАТИ СВОЮ ДУМКУ НА ТЕ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ У СУСПІЛЬСТВІ, ТОМУ НАМАГАЄТЬСЯ ПОКАЗАТИ, ЩО НЕ ОСУДЖУЄ, А РОЗДУМУЄ НАД ПРОБЛЕМОЮ. АЛЕ І ПЕРЕСІЧНЕ ВУХО НЕ МОЖЕ НЕ РОЗРІЗНИТИ В ЙОГО МОВІ ОСУДЖЕННЯ.
МІЖ ІНШИМ, ВИРОК ГОСПОДНІЙ ЗА ЦЕЙ ГРІХ – СУВОРИЙ ТА РІШУЧИЙ. ХТО ОСУДЖУЄ ІНШИХ, ТОМУ НЕ МАЄ ВИПРАВДАННЯ. ЯК ЖЕ Ж БУТИ? ЯК ОМИНУТИ БІДИ?
НАЙКРАЩИЙ ЗАСІБ ПРОТИ ОСУДЖЕННЯ ПОЛЯГАЄ ОСЬ У ЧОМУ: ВВАЖАТИ САМОГО СЕБЕ ОСУДЖЕННИМ. ХТО ВІДЧУЄ СЕБЕ ТАКИМ, ТОЙ НЕ МАТИМЕ ЧАСУ ОСУДЖУВАТИ ІНШИХ.
ТІЛЬКИ Й СПРАВ БУДЕ У НЬОГО: ” ГОСПОДИ, ПОМИЛУЙ! ГОСПОДИ, ПРОСТИ МОЇ ГРІХИ!”
