Серце, схильне до грубих плотських бажань, саме грубіє і не дає можливості чути голос Божий.
Про це сказав керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич).
«Господь не нав’язує нам Свою присутність, навпаки – Він смиренно чекає, коли ми самі до Нього звернемося. Він чує нас завжди. Коли ж стверджуємо, що Бог нас не бачить і не чує, це означає лише те, що самі закрили свої духовні органи чуття від Господа», – зазначив митрополит Антоній.
Владика звернув увагу, що зазвичай духовну сліпоту та глухоту пов’язують із життєвою суєтою чи відомим рівнем благополуччя.
«Мовляв, людина задоволена в основних своїх потребах, її час зайнятий підтриманням цього рівня добробуту, тому їй не до Бога. Але ж обмеження комфорту або його втрата теж не завжди призводить до Спасителя, оскільки тепер людина, замість звернення до Нього, впивається своїми стражданнями та прагненням повернути дні благоденства. А буває і так, що людина спочатку живе в поневіряннях, проте всі її помисли пов’язані не з Господом, а з багатством, якого вона не може досягти, а часто і із заздрістю до тих, хто має це багатство. Як бачимо, щоб закритися від Бога, потрібно не так вже й багато: лише жадати не Царства Небесного, а скороминущих земних благ», – пояснив архієрей.
Саме про це говорить Господь: «…Збувається над ними пророцтво Ісаії, яке говорить: слухом почуєте – і не зрозумієте, і очима дивитись будете – і не побачите, бо згрубіло серце людей цих і вухами ледае чують, і очі свої зімкнули, щоб не побачати очима і не почують вухами, і серцем не зрозуміти, і не навернутися, щоб Я зцілив їх» (Мф. 13:14,15).
Керуючий справами УПЦ зазначив, що серце, прихильне до грубих плотських бажань, саме грубіє і не дає можливості чути голос Божий.
«А головне, люди з огрубілими серцями навіть не думають звернутися до Господа, щоб Він їх зцілив. Люди роблять грубим своє серце – той духовний орган, який створений для богоспілкування, і через засмічення цього органу не здатні почути Того, Хто єдино може допомогти їм», – сказав архієрей.Ієрарх УПЦ привів заклик Господа до стражденних: «Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас…» (Мф. 11:28).
«Наразі люди не просто тікають від страждань, людство загрузло в страху від очікування страждань, боязні втратити життєві блага. Але якщо відійти від цього страху, то для нас відкриється найважливіше: ми нарешті зможемо побачити і почути Того, хто Єдиний здатний позбавити нас усіх страждань і переживань назавжди. Нині у житті багатьох людей відбуваються, мабуть, найбільші випробування протягом усього життя. Скористаємося ж ними, щоб не оплакувати мирські блага, а отримати благо справжнє, єдине реальне – єднання з нашим Господом і Творцем», – підсумував митрополит Антоній.
