| Седмиця 7-а після Пасхи. Глас 6. |
 Посту немає.
|
Свт. Митрофана
, патріарха Константинопольського (бл. 326). 
Прп. Мефодія, ігумена Пешноського (1392).
Мчч. Фронтасія, Северина, Северіана та Силана (I). Мч. Конкордія (бл. 175). Сщмч. Астія, єп. Диррахійського (II). Прп. Зосими, єп. Вавилона Єгипетського (VI). Сщмч. Георгія пресвітера (1941) (Серб.). Сщмч. Іоанникія, митр. Чорногорсько-Приморського (1945) (Серб.).
Сщмч. Петра пресвітера (1918). Знайдення мощей сщмч. Петра, архієпископа Воронезького (1999).
Євангельські Читання
Утр. – Лк., 31 зач., VII, 17-30. Літ. – Діян., 48 зач., XXV, 13-19. Ін., 55 зач., XVI, 23-33.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Істинно, істинно – говорю вам: про що не попросите Отця во ім’я Моє, дасть вам”, – сказав Господь і ще з підтвердженням: “істинно, істинно говорю вам”. Який сором для нас, що ми не вміємо користуватися такою нескладною обітницею. І добре би тільки сором нам від того, а то наводиться тінь на саму обітницю, ніби вона дуже велика та нездійсненна. Ні, вина вся на нас, і головним чином у тому, що ми не усвідомлюємо себе вірними рабами Христовими, і совість не дає нам просити якої-небудь милості від Господа.
До того ж і те буває, що якщо інколи і починає хто просити про щось у Бога, то з роздвоєною душею: згадає про те швиденько у молитві кожен раз чи два – і покидає, та й говорить потім: “не чує Бог”. Ні, просячи чогось особливо, треба бути невідступними та невтомними у молитві, подібно до вдови, яка і безсердечного суддю докучанням своїм змусила задовольнити її прохання.
Справжні молитвенники, просячи щось у молитві, поєднують з молитвою піст, бдіння, позбавлення всякого року і всяке благотворіння, і при тому просять не день, не два, а місяці та роки; зате й отримують. Їх і наслідуйте, якщо бажаєте мати успіх у молитві.
