| Неділя 12 після П’ятидесятниці. | Успенський піст. |
Передсвято Успіння Пресвятої Богородиці. Прор. від 12-ти Михея (VIII ст. до Р. Х.). Сщмч. Маркела, єп. Апамейського (близько 389). Перенесення мощей прп. Феодосія Печерського (1091). Прп. Аркадія Новоторзького (ХI). Сщмч. Василія (Богоявленського), архієп. Чернігівського, та з ним прмч. Матфея (Померанцева) і мч. Олексія Звєрєва (1918). Сщмч. Володимира Цедринського пресвітера (1920); сщмчч. Володимира Смирнова і Миколая Толгського пресвітерів, прмч. Єлевферія (Печеннікова), прмцц. Єви (Павлової) ігумені, Євдокії (Перевозникової) і мч. Феодора Захарова (1937); прп. Олександра Уродова спов. (1961). Йменованої «Бесідна» (1383) та Нарвської (1558) ікон Божої Матері.
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Важко багатому увійти в Царство Небесне” (Мф.19:23). Тут мається на увазі багатий, який у самому собі бачить багато способів і багато сил до свого благоденства. Але щойно той, хто має багато, відсіче всяку пристрасть до майна, погасить у собі всяку на нього надію і перестане бачити в ньому істотну свою опору, тоді він у серці буває той самий, що той, хто нічого не має; такому відкрита дорога в Царство.
Багатство тоді не тільки не заважає, а й допомагає, бо дає спосіб робити добро.
Не багатство біда, а сподівання на нього і пристрасть до нього. Цю думку можна узагальнити так: хто на що уповає і до чого пристращається, той тим і багатий буває. Хто на Бога єдиного покладає надію і до Нього всім серцем приліплюється, той Богом і багатий; хто на інше що покладає надію, до того і серце своє звертає, крім Бога, той іншим цим і багатий, а не Богом. Звідси виходить: хто не Богом багатий, тому немає входу в Царство Боже. Тут маються на увазі рід, зв’язки, розум, чини, сфера діяльності тощо.
