| Антипасха. Неділя 2-а після Пасхи, апостола Фоми. Глас 1. |
 Поста нет.
|
Сщмч. Артемона
, пресвітера Лаодікійського (303).
Мч. Крискента, з Мир Лікійських (III). Мц. Фомаїди Єгипетської (476).
Прмц. Марфи (1941).
Євангельські Читання
Утр. – Єв. 1-е, Мф., 116 зач., XXVIII, 16-20. Літ. – Діян., 14 зач., V, 12-20. Ін., 65 зач., XX, 19-31.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Господь мій і Бог мій!” казав св. апостол Фома. Чи відчуваєте, з якою силою вхопився він за Господа і як міцно тримає Його? Не міцніше тримає потопельник доску, на якій він сподіваються бути врятованим від утоплення. Додамо, що хто немає таким Господа для себе і себе у відношенні до Господа, той ще не вірує у Господа, як належить.
Ми говоримо: “Господь Спаситель”, розуміючи, що Він – Спаситель усіх, а цей говорить: “Господь Спаситель мій”. Хто говорить: “мій Спаситель”, той відчуває своє спасіння, що виходить від Нього. Відчуття спасіння подібне відчуттю згуби, з якої витягнув спасенного Спасаючий. Почуття згуби життєлюбної за своєю природою людини, яка знає, що не може вона сама себе врятувати, змушує шукати Спасителя. Коли знайде Його і відчує силу спасіння, яка виходить від Нього, хапається за Нього міцно та відірватися від Нього не захоче хоча би позбавляли його за те самого життя.
Такого роду події у духовному житті християнина не уявляються тільки розумом, а переживаються самою справою. Потім, як віра його, так з з’єднання з Христом, стаються міцними, як життя та смерть. Такий тільки щиро каже: “хто мене розлучить!”
