| Седмиця – загальна. Глас 4. |
 Посту немає.
|
Іверської
ікони Божої Матері (IX). 
Свт. Мелетія, архієп. Антіохійського (381). Свт. Олексія, митр. Московського і всієї Росії, чудотворця (1378). Свт. Мелетія, архієп. Харківського (1840).
Прп. Марії , званої Марином, та батька її Євгенія (VI). Свт. Антонія, Патріарха Константинопольського (895). Прп. Мелетія Іпсенійського (XIX).
Євангельські Читання
Утр. – Богородиці: Лк., 4 зач., I, 39-49, 56, або свт.: Ів., 36 зач., X, 9-16. Лит. – 1 Ів., 69 зач., I, 8 – II, 6. Мк., 62 зач., XIII, 31 – XIV, 2. Богородиці: Флп., 240 зач., II, 5-11. Лк., 54 зач., X, 38-42; XI, 27-28. Свт.: Євр., 335 зач., XIII, 17-21. Лк., 24 зач., VI, 17-23.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
На що вчора навів нас Апостол, те нині прямо внушає нам Євангеліє: “Дивіться, пильнуйте, моліться, бо не знаєте, коли прийде той час. Отож, пильнуйте… щоб, прийшовши зненацька, не знайшов вас сплячими”. Треба чекати, і кожну мить тримати у думці, що ось-ось з’явиться Господь та засіяє як блискавка від одного кінця Землі до іншого.
Іншим думається, що можна це очікування Господа замінити очікуванням смерті. Добре і це, або хоч це. Але очікування Господнього пришестя – це одне, а очікування смерті – інше. Інша думка про одне та інше; інше й почуття, що народжується під дією однієї та іншої думки. Дня Господнього чекай, у який все закінчиться визначенням безповоротним. Після смерті все ще буде тривати час невирішеного стану; а день Господній все визначить на вічні віки, і закарбує так, що вже не чекай змін.
Чекав, говориш. І ще чекай. І все чекай. Але це, скажеш, отруїть усі радості. Не отруїть, а тільки вижене з порядків твого життя такі радості, які незаконно користуються цим ім’ям. Будеш і при цьому радіти, але тільки у Господі. І Господа чекати при такій радості можна, і якщо Господь застане тебе у цій радості, тільки похвалить.
Що означає “ходити в істині”? Значить, принявши істину в серці, так тримати себе у думках та почуттях, як вимагається істиною. Таким чином, що Бог є кругом і все бачить, – це є істина: хто прийме цю істину серцем та стане тримати себе – і внутрішньо, і зовнішньо – так, ніби перед ним був Сам Бог і все у ньому бачив, той буде і ходити в цій істині.
