| Cедмиця 21 після П’ятидесятниці. | Посту немає. |
| Ап. Филипа, одного із семи дияконів (I). Прп. Феофана Начертанного спов., творця канонів, єп. Нікейського (близько 850). Мцц. Зінаїди та Філоніли (I). Прп. Феофана, посника Печерського, в Ближніх печерах (XII). Прп. Льва Оптинського (1841). Сщмчч. Філарета Великанова й Олександра Гривського пресвітерів (1918). Собор усіх святих, які в Оптиній пустині просіяли. |
Євангельські Читання
На літ.: – Ап.: Кол. 1:1-2:7-11 (зач. 249).; Ап.: Діян. 8:26-39 (зач. 20). Єв.: Лк. 8:1-3 (зач. 34).; Ап.: Лк. 10:1-21 (зач. 50).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Св. Филип запитує скарбника: “Чи розумієш, що читаєш?”. Той відповів: “Як можу зрозуміти, якщо хто не навчить мене?” (Діян.8:30-31). Як часто відчувають те ж саме ті, хто читає слово Боже й святоотецькі писання! Те, що читають, не вміщається в голові; розум не може почути того й осягнути те, немов ідеться про щось чуже для нього, про предмети з невідомої галузі. Ось тут і потрібен тлумач, знайомий з тим, про що слово. У св. Филипа був той самий Дух, Який давав і пророцтва, і йому неважко було розтлумачити те, що було складним для скарбника.
Так і для нас тепер: треба знайти людину, яка стояла б на тому ступені життя і пізнання, якого стосується писання, що важке для нашого розуміння, і вона розтлумачить його без труднощів, тому що кругозори духовні в кожного ступеня свої. Той, хто стоїть на нижчому ступені, не все бачить, що бачить той, хто стоїть на вищому, і тільки може здогадуватися про те. Якщо трапиться, що незрозуміле нам Писання стосується предметів вищого ступеня, а зустрінутий нами тлумач стоїть на нижчому, то він нам не роз’яснить того, як слід, а буде все застосовувати до свого кругозору, і справа залишиться для нас, як і раніше, темною.
Дивуватися треба, як беруться тлумачити про предмети Письма люди, зовсім чужі тій галузі, до якої належать ті предмети. І виходить у них усе не так, як слід; пишатися ж своїми тлумаченнями вони не забувають.
