| Cедмиця 14 після П’ятидесятниці. | Пісний день. |
| Сщмч. Євтихія, учня ап. Іоанна Богослова (I). Мч. Татіона (305). Мц. Сіри, діви Персидської (558). Прп. Георгія Лімніота (близько 716). Перенесення мощей свт. Петра, митр. Київського і всієї Русі, чудотворця (1479). Прп. Арсенія Комельського (1550). Рівноап. Косми Етолійського (1779). Сщмч. Максима Горлицького (1914). Прп. Аристоклія, старця Московського (1918). Прмч. Серафима (Шахмутя) (1946). Петрівської ікони Божої Матері (близько 1306). |
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Учні пливуть морем; здіймається буря і ставить їх у небезпечне становище, а Господь спить. Взивають до Нього: “Господи, спаси!”, і Він одним словом приборкує бурю. Інше фактичне виявлення порядку Божественного промислу. І кожна людина, і народи, і Церква – пливуть морем життя самі, силами, в них вкладеними, природними і надприродними, за порядками, Богом заведеними. Господь спочиває, хоча й перебуває серед триваючих подій; Сам же діяти починає тоді, коли загрожує неминуче лихо, що може ухилити напрямок подій на противагу Божественним Його планам. Він усюди є, все зберігає, все зігріває віянням любові Своєї, але діяти надає Своїм створінням, силами Ним даними, за законами і порядками, Ним усюди заведеними і збереженими. Він не особисто вседіючий, хоча все від Нього і без Нього нічого не буває. Завжди готовий Він і Сам впливати, коли це потрібно за Його безмежною премудрістю і правдою. Молитва – приймач Божих дій. Але найкраща молитва: “Господи! Тобі все відомо, зроби зі мною, як зволиш!”
