| Cедмиця 25 після П’ятидесятниці. | Посту немає. |
|
Вмч. Мини (304). Мч. Віктора і мц. Стефаниди (II). Мч. Вікентія (304). Прп. Феодора Студита, спов. (826). Мч. Стефана Дечанського (близько 1336) (Серб.). Блж. Максима, Христа заради юродивого, Московського чудотворця (1434). Прп. Мартирія Зеленецького (1603). Сщмч. Євгенія Васильєва пресвітера (1937). |
Богослужбові читання Святого Письма на сьогодні:
| На літургії: – Апостол: 2Сол. 1:1-10 (зач. 274).; Прп. Феодору (під зачало): Євр. 13:17-21 (зач. 335).; Мч.: Еф. 6:10-17 (зач. 233). Євангеліє.: Лк. 14:12-15 (зач. 75) і за вівторок (під зачало): Лк. 14:25-35 (зач. 77).; Прп. Феодору: Мф. 4:25-5:12 (зач. 10).; Мч.: Мф. 10:32-33,37-38,19:27-30 (зач. 38). |
Свт. Феофан Затворник — думки на кожен день:
У вказівці, кого кликати на обід або вечерю, перейми собі правило: не робити нічого для ближніх, щоб отримати від них відплату тут. Але це не означає, що ти будеш витрачатися даремно. Свого часу все тобі воздасться. У Нагірній бесіді про всі богоугодні справи — молитву, піст, милостиню — Господь заповідав творити їх таємно, чому? Тому що Отець Небесний тим, хто чинить так, віддасть явно (Мф. 6:4, 6, 18).
Отже, всіма трудами життя свого християнин повинен заготовляти собі майбутнє блаженство, будувати собі вічний дім і наперед надсилати туди провіант на всю вічність. Такий спосіб діяння — не інтересанство*, тому що власне інтереси обмежуються тутешнім життям, а таке життя [за заповіддю Христа] йде на шкоду цим інтересам. До того ж жити так не можна без віри, сподівання і любові до Господа. Діяльність за заповідями в сподіванні відплати — також абстрактна діяльність. Тим часом вона ближча і зрозуміліша серцю, ніж будь-що інше, занадто ідеальне, як, наприклад, робити добро заради добра. Цього останнього ніде в Святому Письмі ви не знайдете. Найвища тут мотивація: роби все заради Господа і не бійся втрат.
*Власне слово святителя Феофана. Вочевидь, він має на увазі пошук вигоди для себе.
