| Седмиця 28-а після П’ятидесятнице. Глас 2. Різдвяний піст. |
 Дозволяється їжа з олією.
|
Прп. Даниїла
Стовпника (489-490).
Мчч. Акепсія та Аіфала (354). Мч. Миракса (VII). Прп. Луки Стовпника (970-980). Прп. Никона Сухого, Печерського (XII).
Сщмч. Феофана, єп. Солікамського, і з ним двох священномучеників та п’яти мучеників (1918). Сщмч. Миколая пресвітера (1937). Сщмч. Іоанна пресвітера (1941). Прп. Кукші Одеського (1964). Собор Грузинських святих.
Євангельські Читання
2 Тим., 297 зач., III, 16 – IV, 4. Мк., 34 зач., VIII, 22-26.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Вифсаїдського сліпого Господь не раптом зцілив, але спочатку не повністю, а потім повністю, тож він став бачити все ясно. Для чого Господь так зробив, Йому Єдиному відомо.
Ми вже візьмемо звідси таку думку: якщо вважалося потрібно зцілити тілесний зір поступово, то тим більше така поступовість необхідна для просвітлення очей розуму нашого. Так воно і було.
У патріархальний період богоодкровенне напоумлення людей було не складним у період підзаконний воно стало складнішим та детальнішим; у наш християнський період воно ще детальніше та розвиненіше; але хіба це кінець?
На землі вищого не чекай, а на тому світі буде. Два св. Апостоли переконали нас у цьому, св. Іоанн та св. Павел. Нині бачимо все як крізь тьмяне скло, а тоді все побачимо ясно. Але і так будуть ступені розумового просвітлення, бо область бачення Божого безмежна.
На землі ж одкровення Боже вже завершене; нічого і мріяти про вище; все маємо, що потрібно; зрозумій це та живи тим.
Християнське одкровення попереду не обіцяє нового одкровення, але тільки те, що Євангеліє буде відомим у всьому світі і що ця повсюдність та загальність ведення Євангеліє є межею буття справжнього порядку речей. Тоді віра ослабне, любов вичерпається, життя стане тугою, – і доброта Боже покладе кінець світу.
