24 червня 2020 року – календар з повчанням

“Претерпевший же до конца спасется”. А чи є нам що терпіти? У цьому ні в кого не буде надлишку. Поле терпіння у кожного широке, отож і спасіння у нас під руками.Терпи все до кінця і спасешся. Потрібно все таки терпіти з умінням, бо можна потерпіти і без користі.

По-перше, віру святу збережи, і життя веди по вірі без докору, всякий гріх, який здійснюєш – омивай покаянням. По-друге, все що терпиш, приймай як від руки Божої, пам’ятаючи твердо, що без волі Божої нічого не буває.

По-третє, віруючи, що все, що посилається від Господа на користь нашій душі, за все щиросердечно дякуй Богу, дякуй за скорботи, і за втіхи. Четверте, полюби скорботу заради великої користі спасіння через неї, і розпали в собі бажання її, як напитку гіркого, але зцілюючого.
П’яте, тримай у думці, коли прийшла біда, її не скинути як тісний одяг, а треба перенести.

По-християнськи терпиш чи ні, – все ж доведеться терпіти, тому краще потерпи по-християнськи. Нарікання не звільняє від біди, а тільки тяжить; а те, що ти зі смиренням будеш приймати все, що пошле тобі Божий Промисел, – відніме тяготу біди.
Шосте, зрозумій себе вартуючим і не такої біди, – зрозумій, що якби Господь хотів вчинити з тобою по правді, чи таку б біду варто було послати тобі?
Сьоме, більше за все молись, і милостивий Господь дасть тобі силу Духу, при якій, коли інші дивуватимуться твоїм бідам, тобі здаватиметься, що терпіти то, немає чого.