| Седмиця 4 Великого посту. | Великий піст. |
| Свт. Софронія, патр. Єрусалимського (638–644). Сщмч. Піонія, пресвітера Смирнського, і тих, що з ним (250). Перенесення мощей мч. Єпимаха. Свт. Євфимія, архієп. Новгородського, чудотворця (1458). Свт. Софронія, єп. Врачанського (1813) (Болг.). Прп. Олексія Голосіївського, Київського (1917). Прп. Патрикія (Петрова) спов. (1933); св. Василія Малахова спов., пресвітера (1937). |
Читання
На 6-му часі: – Іс. 29:13-23. На вечірні: – Бут. 12:1-7; Притч. 14:15-26.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
«І промовив Господь до Аврама: Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу» (Бут. 12:1).
Це явний образ тієї зміни сердечної, яка відбувається в істинно віруючих, коли вони щиро беруть на себе хрест свій і слідують за Христом. Залишають вони батька свого – самість, розпинаючи її самозреченням; залишають рід свій – свої особисті гріховні схильності, пристрасті й звички, розіп’явши їх рішучістю неухильно в усьому слідувати пристрастовбивчим Господнім заповідям; залишають землю свою, всю сферу гріховну, світ, з усіма його вимогами, розпинаючи його рішучістю бути для нього чужим, хоч би для цього необхідно було зазнати не лише втрат у майні й значущості у суспільстві, а й самої смерті.
