| Седмиця 15-а після П’ятидесятниці. Глас 5. |
 Посту немає.
|
Мцц. Минодори
, Митродори і Німфодори (305-311).
Апп. від 70-ти Апелія, Лукія і Климента (I). Мч. Варипсава (II). Блгв. цариці грецької Пульхерії (453). Свтт. Петра і Павла, єпископів Нікейських (IX). Прп. Павла Послушливого, Печерського (XIII-XIV). Прп. кн. Андрія, у чернецтві Іоасафа, Спасокубенського (1453). Собор Липецьких святих.
Сщмчч. Ісмаїла, Євгенія, Іоанна, Константина, Петра, Василія, Гліба, Василія, Іоанна, Петра, Миколая, Палладія пресвітерів и прмчч. Мелетія і Гавриїла, мч. Симеона, мц. Татіани (1937). Сщмч. Уара, єп. Липецького (1938).
Євангельські Читання
Гал., 202 зач., II, 11-16. Мк., 21 зач., V, 24-34.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
У кровоточивої, як тільки вона приторкнулася з вірою до Господа, і зійшла на неї сила від Господа, “відразу ж зникло у неї джерело крові”.
Кровотеча – це образ пристрасних думок та задумів, які безперестанку виникають у серці, що не очистилося від всякого співчуття до гріха; це наша гріховна хвороба. Відчувається вона тими, хто покаявся та хоче тримати себе у чистоті не тільки зовнішній, а й внутрішній.
Такі бачать, що з серця безперервно йдуть злі помисли, і вони тим хворіють, і шукають лікування для себе. Але лікування цього не можна знайти ні у собі, ні в інших; воно від Господа, коли душа торкнеться Господа і від Господа зійде сила в душу, іншими словами, коли відбудеться відчутне спілкування з Господом, яке можна побачити через особливу теплоту та горіння внутрішнє, коли, кажу, це звершиться, тоді душа відчуває, “що зцілена від хвороби”.
Благо велике, але як його досягнути? Кровоточива протиснулася до Господа та отримала зцілення; і нам потрібно протиснутися до Господа, іти надхненно через подвиги внутрішні та зовнішні. Тому, хто йде, так все тісно, все тісно і Господа не видно, а потім раптом тут і є Господь.
І радість! Царство Боже не приходить з розсудливістю…
