Седмиця 23-а після П’ятидесятниці. Глас 5. |
Посту немає.
|
Апп. від 70-ти Ераста, Олімпа, Родіона, Сосипатра, Куарта (Кварта) і Тертія (I).
Колесування вмч. Георгія (303) (Груз.). Мч. Ореста лікаря (304). Сщмч. Милія, єп. Персидського, і двох учнів його (341). Мч. Константина, кн. Грузинського (842). Прп. Феостерикта, що в Символах.
Прмч. Нифонта і мч. Олександра (1931). Сщмчч. Прокопія, архієп. Одеського, Діонисія, Іоанна і Петра пресвітерів (1937). Сщмчч. Августина, архієп. Калузького, і з ним Іоанна пресвітера, прмч. Іоанникія і Серафима, мчч. Олексія, Аполлона, Михаїла (1937). Мч. Миколая і мц. Анни і св. Бориса спов., диякона (1930-е). Мцц. Ольги (1941) і Феоктисти (1942).
Євангельські Читання
1 Сол., 263 зач., I, 6-10. Лк., 68 зач., XII, 42-48.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ПРИТЧА ПРО ПОГОНИЧА ВКАЗУЄ НА ТЕ, ЯК ПОВИНЕН ТРИМАТИ СЕБЕ ХРИСТИЯНИН У ВІДНОШЕННІ ДО ЖИТТЄВОГО.
ПОГОНИЧ І СТАРАННО ВЕДЕ СПРАВУ, АЛЕ СЕРЦЕМ НІ ДО ЧОГО НЕ ПРИВ’ЯЗУЄТЬСЯ, ВІЛЬНИЙ ВІД УСЯКИЙ ВУЗ, ДО ВСЬОГО СТАВИТЬСЯ ЗОВНІШНЬО. ТАК І ХРИСТИЯНИНУ ТРЕБА ПОСТАВИТИ СЕБЕ ДО ВСЬОГО ЖИТТЄВОГО. АЛЕ ЧИ МОЖЛИВО ЦЕ?
МОЖЛИВО. ЯК Є ЗОВНІШНЄ БЛАГОЧЕСТЯ БЕЗ ВНУТРІШНЬОГО, ТАК Є МОЖЛИВА І ЖИТТЄВІСТЬ ТІЛЬКИ ЗОВНІШНЯ БЕЗ ВНУТРІШНІХ ВУЗ. АЛЕ В ТАКОМУ РАЗІ, ВСЕ МІЖ НАМИ ОБЕРНЕТЬСЯ В ОДНУ ФОРМУ БЕЗЖИТТЄВУ, ВІД УСЬОГО БУДЕ ВІЯТИ ХОЛОДОМ, ЯК ВІД МАРМУРОВОЇ СТАТУЇ?
– НІ, ТОДІ СЕРЕД ЖИТТЄВОГО РОЗВИНЕТЬСЯ ІНШЕ ЖИТТЯ, ЯКЕ ПРИВАБЛИВІШЕ ЗА ПОВНУ ЖИТТЄВІСТЬ. ЖИТТЄВЕ, ЯК ЖИТТЄВЕ, ДІЙСНО, ЗАЛИШИТЬСЯ ФОРМОЮ, А ТЕ, ЧИМ БУДЕ ЗІГРІВАТИСЯ СЕРЦЕ, СТАНЕ ВИХОДИТИ З ІНШОГО ДЖЕРЕЛА І КОЖЕН, ХТО ПИТИМЕ З ЦЬОГО ДЖЕРЕЛА, ВЖЕ НЕ БУДЕ ВІДЧУВАТИ СПРАГИ.
АЛЕ У ТАКОМУ ВИПАДКУ КРАЩЕ ВСЕ ПОКИНУТИ? – ДЛЯ ЧОГО Ж? АДЖЕ І КИНУВШИ ВСЕ ЗОВНІШНЄ, МОЖНА БУДЕ ПОВ’ЯЗАНИМ У СЕРЦІ, І НЕ КИНУВШИ МОЖНА БУТИ ВІЛЬНИМ ВІД ВУЗ. ЗВІСНО, ТОМУ ЗРУЧНІШЕ ЛАДНАТИ ЗІ СВОЇМ СЕРЦЕМ, ХТО ЗОВНІШНЬО ЗРЕЧЕТЬСЯ ВІД ВСЬОГО. ВИБЕРИ Ж, ЩО ТЕБЕ ЗРУЧНІШЕ; ТІЛЬКИ НАЛАШТУЙСЯ ТАК, ЯК ЗАПОВІДУЄ ГОСПОДЬ.