18.9 C
Lutsk
Субота, 26 Вересень, 2020
Основи православ'я Творіння святих отців

Повчання: Що таке справжній піст

Сенс посту полягає не просто у відмові від м’ясо-молочної їжі, але, найперше, в глибокому самопізнанні, покаянні та боротьбі з пристрастями. “Розірвемо всякий союз неправди” – закликають нас у ці дні церковні піснеспіви. “Якщо ми утримуємося від м’яса, але поїдаємо своїх ближніх, то це насмішка над постом“, – говорить святоотечеська мудрість. Справжнє значення посту яскраво розкривається в одній зі стихир: “Оставим телесное сладострастие, возрастим душевные дарования…“. “Весною покаяння” називають церковні люди великопісний час.

Перша седмиця Великого посту – найбільш сувора. Так, згідно Уставу, перше споживання їжі дозволяється лише у середу після Літургії. Звичайно, що для слабких, хворих, людей похилого віку, вагітних або жінок, які годують, ці вимоги з благословіння духівника послаблюються. Однак і найбільш суворе тілесне утримання, подібно зораному, але незасіяному полю, без молитви принесе лише бур’яни.

Під час Великого посту на богослужіннях згадується історія падіння та спасіння роду людського. Показуючи перед уявою сумні картини подорожі людства “у країні чужій” “шляхами загибелі”, Церква ясніше дає відчути гіркоту плодів гріха. Перші чотири дні Великого Посту ввечері у православних храмах читається Великий Канон преподобного Андрія Критського – натхненний твір, який лине з глибини смиренного серця святої людини. Вслухавшись у слова Канону, християнин ніби по-новому проживає життя всього світу та співставляє його зі своїм власним життям. З глибини душі, з глибини падіння підноситься покаянний, слізний плач: “Помилуй мене, Боже, помилуй мене!” Православні люди завжди стараються не пропустити цих служб, які просто вражають кожну душу.

Про піст 

Коли поститесь, не будьте сумними, як лицеміри, бо вони одягають на себе похмурі лиця, щоб показати людям, що постяться. Істинно говорю вам, що вони вже отримують свою нагороду. А ти, коли постишся, помаж голову твою та вмий лице твоє, щоб явитися постником не перед людьми, але перед Отцем твоїм, Який у таємниці; і Отець твій, який бачить таємне, віддасть тобі явно.

Мф. 6, 14-18

Справжній піст – це відсторонення від злих справ. Прости ближньому образу, прости йому борги. “Не в судах та чварах постіться“. Не їси ти м’ясо, але поїдаєш брата. Утримуєшся від вина, але не стримуєш себе від образ. Щоб з’їсти шось, чекаєш вечора, але витрачаєш день у судових місцях.

Святитель Василий Великий

Ти постишся? Нагодуй голодних, напої спраглих, відвідай хворих, не забудь ув’язнених. Втіш тих, хто скорбить та плаче; будь милосердним, кротким, добрим, тихим, довготерпеливим, незлопам’ятним, благоговійним, істинним, благочестивим, щоб Бог прийняв і піст твій, і достатньо дарував плоди покаяння.

Святитель Иоанн Златоуст

У ці дні святого Посту приведи себе до ладу, примирися з людьми та з Богом. Сумуй та плач через свою негідність та свою загибель, тоді отримаєш прощення і знайдеш надію спасіння. “Сердце сокрушенно и смиренно Бог не уничижит“, а без цього ніякі жертви та милостині не допоможуть тобі.

Із листів ігумена Никона (Воробйова)

Про покаяння

Якщо вдивитися глибше у себе, то кожен від усього серця повинен буде сказати слова молитви: “Боже, очисти меня грешного, яко николиже (т.е. никогда) сотворих благое пред тобою“. Ці слова преподобного Макарія Єгипетського, одного з найбільших святих. Як же ми, окаянні, судимо і засуджуємо інших та цим самим ставимо себе вище їх, як судді? Як ми можемо вважати на правильному шляху того, хто не усвідомлює себе (дійсно усвідомляє, а не словами називає тільки) найгрішнішим за всіх?

Усі справи спасіння зводяться до усвідомлення своїх гріхів, своєї негідності для Царства Божого, а, як наслідок цього, – необхідності постійно благати Господа: “Боже, милостивим будь до мене, грішного“. Так молитися вчив Господь і в притчі про митаря. Усі ми митарі за своїми гріхами, а смирення та покаяння, які були у митаря, немає.

Забувши усі свої добрі справи, ми повинні, як митар, благати від усього серця: “Боже, будь милостивий до нас, грішних!” І якщо митар тільки за таку молитву був виправданий від усіх гріхів, то зрозуміло, що Господь і нас помилує, якщо від усього серця будемо молитися та сподіватися на милосердя Боже.

З усім старанням проси у Господа найвеличнішого та найпотрібнішого зі всіх дарів – бачити свої гріхи та плакати за ними. Той, хто має цей дар, має усе.

Ви старайтеся з увагою говорити слова молитви. Якщо розсіюєтеся, то докоріть собі, відкрийте себе Богу та знову змушуйте себе з увагою говорити слова молитви. А серце поступово буде пом’якшуватися і хоча б часом, але відгукнеться смиренням, а може бути і сльозами.

Виписки з листів ігумена Никона (Воробйова)

Піснеспіви 1-ої седмиці Великого Посту

Постимся постом приятным, благоугодным Господеви: пост есть злых отчуждение, воздержание языка, ярости отложение, похотей отлучение, оглаголания, лжи и клятвопреступления. Сих оскудение, пост истинный есть.

«Постимся благоприятным постом, угодным Господу: такой пост – избегание злобы, воздержание языка, устранение ярости, прекращение похоти, злословия, лжи и клятвопреступления. Выполнение всего этого и есть истинный пост».

Стихира понеділка 1-ої седмиці Великого Посту

Приидите усердно, твердое оружие поста имуще, яко щит, всякую кознь прелести вражия отвратим вернии. Не опалимся сладостьми страстей, ни огня искушений убоимся, имиже Христос Человеколюбец почестьми терпения венчает нас. Темже со дерзновением молящеся, припадаем зовуще, просяще мира, и душам нашим велия милости.

«Придем с усердием, держа, как щит, крепкое оружие поста, все вражеские козни лукавого отразим, верующие. Не опалимся сладострастием, не убоимся огненных искушений, за терпение которых человеколюбивый Христос увенчает нас почестями. И потому, со дерзновением молясь, припадаем к Нему, взывая и прося мира и великой милости для своей души».

Стихира понеділка 1-ої седмиці Великого Посту

Гряди окаянная душе с плотию твоею, Зиждителю всех исповеждься и останися прочее преждняго безсловесия, и принеси Богу в покаянии слезы.

«Приди, окаянная душа, с телом своим, исповедуйся Создателю мира и оставь прежнее безумство, и принеси Богу слезы покаяния».

Согреших паче всех человек, един согреших Тебе: но ущедри яко Бог, Спасе, творение Твое.

«Я согрешил больше всех людей, я один согрешил против Тебя, но, Спаситель, будь милостив как Бог к созданию Твоему».

Слезы блудницы, Щедре, и аз предлагаю: очисти мя Спасе благоутробием Твоим.

Из Великого Канона святого Андрея Критского

Вас може зацікавити

Частіше повторюй про себе: “Я нічого не знаю і не вмію”. Бо твій дар – насправді не твій

Редактор Головний

Нудна робота? Як бути: лист Святителя Миколая Сербського духовному чаду

Редактор Головний

Люди працюють по неділях і святкових днях, і на людей сипляться хворобu та бідu,- прп. Паїсій Святогорець

Редактор Головний