20.3 C
Lutsk
Понеділок, 15 Липень, 2024
Всі новини Основи православ'я Творіння святих отців

Повчання: Що таке справжній піст

Сенс посту полягає не просто у відмові від м’ясо-молочної їжі, але, найперше, в глибокому самопізнанні, покаянні та боротьбі з пристрастями.

Розірвемо всякий союз неправди” – закликають нас у ці дні церковні піснеспіви. “Якщо ми утримуємося від м’яса, але поїдаємо своїх ближніх, то це насмішка над постом“, – говорить святоотцівська мудрість. Справжнє значення посту яскраво розкривається в одній зі стихир: “Оставим телесное сладострастие, возрастим душевные дарования…“. “Весною покаяння” називають церковні люди великопісний час.

Перша седмиця Великого посту – найбільш сувора. Так, згідно Уставу, перше споживання їжі дозволяється лише у середу після Літургії. Звичайно, що для слабких, хворих, людей похилого віку, вагітних або жінок, які годують, ці вимоги з благословіння духівника послаблюються. Однак і найбільш суворе тілесне утримання, подібно зораному, але незасіяному полю, без молитви принесе лише бур’яни.

Під час Великого посту на богослужіннях згадується історія падіння та спасіння роду людського. Показуючи перед уявою сумні картини подорожі людства “у країні чужій” “шляхами загибелі”, Церква ясніше дає відчути гіркоту плодів гріха. Перші чотири дні Великого Посту ввечері у православних храмах читається Великий Канон преподобного Андрія Критського – натхненний твір, який лине з глибини смиренного серця святої людини. Вслухавшись у слова Канону, християнин ніби по-новому проживає життя всього світу та співставляє його зі своїм власним життям. З глибини душі, з глибини падіння підноситься покаянний, слізний плач: “Помилуй мене, Боже, помилуй мене!” Православні люди завжди стараються не пропустити цих служб, які просто вражають кожну душу.

Про піст 

Коли поститесь, не будьте сумними, як лицеміри, бо вони одягають на себе похмурі лиця, щоб показати людям, що постяться. Істинно говорю вам, що вони вже отримують свою нагороду. А ти, коли постишся, помаж голову твою та вмий лице твоє, щоб явитися постником не перед людьми, але перед Отцем твоїм, Який у таємниці; і Отець твій, який бачить таємне, віддасть тобі явно.

Мф. 6, 14-18

Справжній піст – це відсторонення від злих справ. Прости ближньому образу, прости йому борги. “Не в судах та чварах постіться“. Не їси ти м’ясо, але поїдаєш брата. Утримуєшся від вина, але не стримуєш себе від образ. Щоб з’їсти шось, чекаєш вечора, але витрачаєш день у судових місцях.

Святитель Василій Великий

Ти постишся? Нагодуй голодних, напої спраглих, відвідай хворих, не забудь ув’язнених. Втіш тих, хто скорбить та плаче; будь милосердним, кротким, добрим, тихим, довготерпеливим, незлопам’ятним, благоговійним, істинним, благочестивим, щоб Бог прийняв і піст твій, і достатньо дарував плоди покаяння.

Святитель Іоанн Златоуст

У ці дні святого Посту приведи себе до ладу, примирися з людьми та з Богом. Сумуй та плач через свою негідність та свою загибель, тоді отримаєш прощення і знайдеш надію спасіння. “Сердце сокрушенно и смиренно Бог не уничижит“, а без цього ніякі жертви та милостині не допоможуть тобі.

Із листів ігумена Никона (Воробйова)

Про покаяння

Якщо вдивитися глибше у себе, то кожен від усього серця повинен буде сказати слова молитви: “Боже, очисти меня грешного, яко николиже ( никогда) сотворих благое пред тобою“. Ці слова преподобного Макарія Єгипетського, одного з найбільших святих. Як же ми, окаянні, судимо і засуджуємо інших та цим самим ставимо себе вище їх, як судді? Як ми можемо вважати на правильному шляху того, хто не усвідомлює себе (дійсно усвідомляє, а не словами називає тільки) найгрішнішим за всіх?

Усі справи спасіння зводяться до усвідомлення своїх гріхів, своєї негідності для Царства Божого, а, як наслідок цього, – необхідності постійно благати Господа: “Боже, милостивим будь до мене, грішного“. Так молитися вчив Господь і в притчі про митаря. Усі ми митарі за своїми гріхами, а смирення та покаяння, які були у митаря, немає.

Забувши усі свої добрі справи, ми повинні, як митар, благати від усього серця: “Боже, будь милостивий до нас, грішних!” І якщо митар тільки за таку молитву був виправданий від усіх гріхів, то зрозуміло, що Господь і нас помилує, якщо від усього серця будемо молитися та сподіватися на милосердя Боже.

З усім старанням проси у Господа найвеличнішого та найпотрібнішого зі всіх дарів – бачити свої гріхи та плакати за ними. Той, хто має цей дар, має усе.

Ви старайтеся з увагою говорити слова молитви. Якщо розсіюєтеся, то докоріть собі, відкрийте себе Богу та знову змушуйте себе з увагою говорити слова молитви. А серце поступово буде пом’якшуватися і хоча б часом, але відгукнеться смиренням, а може бути і сльозами.

Виписки з листів ігумена Никона (Воробйова)

Вас може зацікавити

Пасхальне послання Предстоятеля Української Православної Церкви

Редактор Головний

Архієпископ Нафанаїл звершив всенічну у Свято-Покровському храмі Луцька з нагоди престольного свята. ФОТО

Редактор Головний

Це День народження нашого народу, – Блаженніший Митрополит Онуфрій вітає українців з Днем Хрещення Русі

Редактор Головний