| Седмиця 19-а після П’ятидесятниці. Глас 1. |
 Посту немає.
|
Ап. Якова
Алфєєва (I). 
Прпп. Андроніка та жінки його Афанасії (V).
Прав. Авраама праотця і племінника його Лота (2000 до Р.Х.). Мчч. Євентія (Іувентина) і Максима воїнів (361-363). Св. Поплії сповідниці, диякониси Антіохійської (IV). Прп. Петра Галатійського (X).
Сщмчч. Константина і Петра пресвітерів (1918). Сщмч. Константина пресвітера (1937). Знайдення мощей прп. Севастіана сповідника (1997). Знайдення мощей прп. Іова Угольського (2008).
Корсунської ікони Божої Матері (988, XII). Шанованого чудотворного списка Корсунської ікони Божої Матері, йменованої “Шпилівська Прозренна”.
Євангельські Читання
Утр. – Ін., 67 зач., XXI, 15-25. Літ. – Флп., 236 зач., I, 8-14. Лк., 34 зач., VIII, 1-3. Ап.: 1 Кор., 131 зач., IV, 9-16. Лк., 51 зач., X, 16-21.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Господь проповідує, жінки служать Йому від маєтків своїх, таким чином, ніби стаю
ть співучасницями самої проповіді.
Не всім дано проповідувати Євангеліє, але всі можуть сприяти його розповсюдженню та бути співучасниками у цій першій на землі справі.
Таких співучасників та співучасниць багато було під час проповідницьких трудів святих апостолів, а потім їх наступників і, зрештою, у всій історії Церкви. Є вони і до нині.
Наші апостоли на Кавказі і в різних місцевостях Сибіру старанно трудяться, терплячи всякі потреби та всякі позбавлення. Вони продовжують справу Господа та удостояться гідної відплати. Господь сказав: “хто приймає того, кого Я пошлю, Мене приймає” (Ін. 13, 20).
Значить, Він ототожнює Себе з тими, кого посилає на проповідь; відповідно, і послугу, яку надають посланники Його, ототожнює Він з послугою Собі Самому. За законом Благодаті та правди Його, хто як кого приймає, той і таку нагороду отримує (Мф. 10, 41).
А це Достатнє, здається, спонукання не зменшувати руки своєї у жертвах на допомогу великій справі проповіді євангельської.