| Седмиця 23-а після П’ятидесятниці. Глас 5. День пісний. |
 Дозволяється їжа з олією.
|
Мчч. Онисифора
і Порфирія (бл. 284-305). Прп. Матрони (бл. 492). Прп. Феоктисти (881).
Мч. Александра Солунського (IV). Мч. Антонія (V). Прп. Іоанна Колова (V). Прпп. Євстолії (610) і Сосипатри (ок. 625). Прп. Онисифора Печерського (1148). Свт. Нектарія, митр. Пентапольського, Егінського чудотворця (1920).
Сщмчч. Парфенія, єп. Ананіївського, Константина, Димитрія, Нестора, Феодора, Константина, Віктора, Ілії, Павла пресвітерів, Іосифа диякона і прмч. Олексія (1937). Собор Балтських святих.
Ікони Божої Матері, іменованої “Скоропослушниця” (X).
Євангельські Читання
Утр. – Лк., 4 зач., I, 39-49, 56. Літ. – 1 Сол., 266 зач., II, 14-19. Лк., 73 зач., XIII, 31-35. Богородиці: Флп., 240 зач., II, 5-11. Лк., 54 зач., X, 38-42; XI, 27-28.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Залишається дім ваш порожнім”, – сказав Господь про Єрусалим. Значить, є міра довготерпінню Божому.
Милосердя Боже вічно би готове терпіти, очікуючи добра; але що робити, коли ми доходимо до такого розчарування, що немає до чого і рук прикласти? Тому ось і кидають нас. Так буде і у вічності.
Всі говорять: милосердя Боже не допустить вічного відкидання. Так воно і не хоче того; але що робити з тими, хто переповнені зла, а виправитися не хочуть? Вони самі себе ставлять за рамки милості Божої та залишаються там тому, що не хочуть вийти звідти.
Спірити вигадали багато народжень, як засіб до переочищення гріхів. Але той, хто осквернив себе гріхом, через одне народження може бути таким, як і через десять інших, а потім і без кінця. Як є прогрес у добрі, так є прогрес і у злі.
Ми бачимо на землі жорстоких у злі; такими же можуть вони залишитися і поза землею, а потім і назавжди. Коли прийде кінець всьому, а йому бути неминуче, куди дівати цих жорстоких у злі? Так, звичайно, вже кудись поза областю світлою, яка визначена для тих, хто потрудився над собою задля очищення своїх нечистот.
Ось і пекло! Ті, хто не виправився при кращих обставинах, хіба виправляються при гірших? А якщо ж ні, то ось і вічне пекло! Не Бог – винуватець пекла та вічних у ньому мук, а самі грішники. Не буде нерозкаяних грішників, і пекла не буде.
Господь дуже бажає, щоб не було грішників, для того і на землю приходив. Якщо Він бажає безгрішності, то, значить, бажає і того, щоб ніхто не потрапив у вічні муки. Вся справа за нами. Давайте же змовимося та знищимо пекло безгрішністю. Господь буде тільки радий тому; Він і відкрив про пекло для того, щоб кожен остерігався потрапити туди.
