“А я кажу вам: не протився злому”; або ж віддай себе на жертву свавіллю і злобі людській.

так і жити не можна? Не турбуйся. Хто заповідь цю дав, той же ж є  Промислитель та опікун наш.

 

Коли у всій повноті віри, від щирого серця забажаєш так жити, щоб не противитися ніякому злу, то Господь сам влаштує для тебе не тільки терпимий, а й щасливий спосіб життя.

 

До того ж, буває так, що опір більше дратує противника і спонукає його вигадувати нові неприємності, а поступ обеззброює його і втихомирює. Тому і буває так, що перетерпівши тільки перші натиски злоби, люди зглянуться і залишать тебе у спокої. А опір та помста розпалює злість, яка від однієї людини переходить у сім’ю, а потім із покоління у покоління.