| Седмиця 4 Великого посту. | Великий піст. |
| Прп. Феофілакта спов., єп. Нікомідійського (842–845). Ап. від 70-ти Єрма (I). Сщмч. Феодорита, пресвітера Антіохійського (361–363). Прп. Дометія (363). Прпп. Лазаря (1391) та Афанасія (ХV) Муромських, Олонецьких. Сщмч. Іоанна Знаменського пресвітера (1923). Мч. Володимира Ушкова (1942). Ікони Божої Матері «Знамення» Курської-Корінної (1898). |
Читання
Утр.: – Лк. 21:12-19 (зач. 106). На 6-му часі: – Іс. 25:1-9. На вечірні: – Бут. 9:8-17; Притч. 12:8-22. На літ.: – Ап.: Мчч.: Євр. 12:1-10 (зач. 331). Єв.: Мчч.: Мф. 20:1-16 (зач. 80).
Літургія Передосвячених Дарів. На цей день переноситься із середи, 22 березня, полієлейна служба в честь 40 мучеників Севастійських.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“ДУШІ ПРАВЕДНИХ У РУЦІ БОЖІЙ”. А ГРІШНИКІВ ДУШІ У ЧИЇЙ РУЦІ?
СПАСИТЕЛЬ ГОВОРИВ АПОСТОЛАМ, ЩО САТАНА ПРАГНЕ СІЯТИ ЇХ, ЯК ПШЕНИЦЮ, ТОБТО ХОЧЕ ЗБИТИ ЇХ з ПРАВИЛЬНОГО ШЛЯХУ, ВЗЯТИ У СВОЇ РУКИ ТА РОБИТИ З НИМИ, ЩО ЗАХОЧЕ.
ТОМУ ВСІ, ХТО УХИЛЯЮТЬСЯ ВІД ГОСПОДА, – У РУКАХ САТАНИ, І ВІН СІЄ ЇХ ТА КИДАЄ, КУДИ ХОЧЕ. ВІД ТОГО У ГРІШНИКІВ ГОЛОВА ПОСТІЙНО І КРУТИТЬСЯ, БО ВОРОГ, КРУТЯЧИ ЇХ ТУДИ І СЮДИ, НЕ ДАЄ ЇМ ОТЯМИТИСЯ; НАВІТЬ ЯКЩО ПОМІТИТЬ, ЩО ХТО-НЕБУДЬ ПОЧИНАЄ ПРИХОДИТИ ДО ТЯМИ, ЩЕ СИЛЬНІШЕ ПОЧИНАЄ ТРЯСТИ ЙОГО, ЩОБИ ЗНОВУ ЗАМУТНИЛАСЯ ГОЛОВА ТА ДУМКИ РОЗСІЯЛИСЯ.
ХРЕЩЕННЯ, ЗА АПОСТОЛОМ ПЕТРОМ, Є “ОБІТНИЦЕЮ БОГУ ДОБРОЇ СОВІСТІ” (1 ПЕТ. 3, 21). ТОЙ, ХТО ПРИЙНЯВ ХРЕЩЕННЯ, ДАЄ ОБІТНИЦЮ ЖИТИ ВВЕСЬ НАСТУПНИЙ ЧАС З ЧИСТОЮ СОВІСТЮ, ЗА ВСІЄЮ ШИРОТОЮ ЗАПОВІДЕЙ ГОСПОДНІХ, ЯКІ БУЛИ ПРИЙНЯТІ СОВІСТЮ. МОРАЛЬНА ЧИСТОТА Є РИСОЮ ХРЕЩЕНОГО.
АПОСТОЛ ПАВЕЛ СВІТЛО ЖИТТЯ ЙОГО ПОРІВНЮЄ ЗІ СВІТЛІСТЮ ВОСКРЕСЛОГО ГОСПОДА. “ЩОБ ЯК ХРИСТОС ВОСКРЕС З МЕРТВИХ СЛАВОЮ ОТЦЯ, ТАК І НАМ ХОДИТИ В ОНОВЛЕНОМУ ЖИТТІ” (РИМ. 6, 4). У ХРЕЩЕННІ ДАВНЯ ГРІХОЛЮБНА ЛЮДИНА ВМИРАЄ, А ПІДНІМАЄТЬСЯ ЛЮДИНА НОВА, ЯКА БУДЕ РЕВНОЮ ДО ДОБРИХ СПРАВ.
“ТАК І ВИ, ХРЕЩЕННІ, ВВАЖАЙТЕ СЕБЕ МЕРТВИМИ ДЛЯ ГРІХА, А ЖИВИМИ ДЛЯ БОГА У ХРИСТІ ІІСУСІ, ГОСПОДІ НАШОМУ. ОТОЖ, НЕХАЙ НЕ ЦАРЮЄ ГРІХ У СМЕРТНОМУ ВАШОМУ ТІЛІ, ЩОБ ВАМ ПІДКОРЯТИСЯ ЙОМУ В ПОХОТЯХ ЙОГО; І НЕ ВІДДАВАЙТЕ ЧАСТИН ВАШИХ ГРІХУ В РУКИ НЕПРАВДИ, АЛЕ ВІДДАЙТЕ СЕБЕ БОГУ, ЯК ОЖИВШОМУ З МЕРТВИХ, І ЧАСТИНИ ВАШІ БОГУ В РУКИ ПРАВЕДНОСТІ. ГРІХ НЕ ПОВИНЕН НАД НАМИ ВЛАДАРЮВАТИ” (РИМ. 6, 11-14).
