| Седмиця 18-а після П’ятидесятниці. Глас 8. День пісний. |
 |
Мчч. Сергія 
і Вакха (290-303). Свт. Іони , єп. Ханькоуського (1925).
Мчч. Юліана пресвітера і Кесарія диякона (I). Мц. Пелагії Тарсійськой (290). Мч. Поліхронія пресвітера (IV). Прп. Сергія Послушливого, Печерського (бл. XIII). Прп. Сергія Нуромського (Вологодського) (1412). Знайдення мощей прп. Мартиніана Білоєзерського (1514).
Сщмч. Миколая пресвітера (1942).
Ікони Божої Матері Псково-Печерської, іменованої “Умиление” (1524).
Євангельські Читання
Єф., 231 зач., V, 25-33. Лк., 28 зач., VI, 46 – VII, 1. Мчч.: Євр., 330 зач., XI, 33 – XII, 2. Лк., 106 зач., XXI, 12-19.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“ЩО ВИ КЛИЧЕТЕ МЕНЕ: ГОСПОДИ! ГОСПОДИ! І НЕ РОБИТЕ ТОГО, ЩО Я ГОВОРЮ?”
ЧОМУ КЛИЧУТЬ ГОСПОДОМ, А НЕ ВИКОНУЮТЬ ВОЛІ ГОСПОДНЬОЇ, ЧОМУ, ТОБТО, СПРАВАМИ НЕ ПРИЗНАЮТЬ ВЛАДАРЮВАННЯ ЙОГО?
ТОМУ, ЩО ТІЛЬКИ ЯЗИКОМ ТАК КЛИЧУТЬ, А НЕ СЕРЦЕМ. КОЛИ Ж БО СЕРЦЕ ВИМОВЛЯЛО: “ГОСПОДИ, ТИ МІЙ ГОСПОДЬ”, ТОДІ У НЬОМУ ПЕРЕБУВАЛИ БИ І ПОВНА ГОТОВНІСТЬ КОРИТИСЯ ТОМУ, ЩО СПОВІДУЮТЬ, ЯК СВОГО ГОСПОДА. А ОСКІЛЬКИ ЦЬОГО НЕМАЄ, ТО СПРАВИ ЙДУТЬ НАРІЗНО З ЯЗИКОМ, А СПРАВИ ТАКІ, ЯКЕ І СЕРЦЕ.
ЩО Ж, ЗНАЧИТЬ НЕМАЄ І ЧОГО КАЗАТИ: “ГОСПОДИ, ГОСПОДИ” ? НІ, НЕ ТЕ. А ПОТРІБНО ДО ЗОВНІШНЬОГО СЛОВА ПРИКЛАСТИ І СЛОВО ВНУТРІШНЄ, – ВІДЧУТТЯ ТА НАСТРІЙ СЕРЦЯ. СЯДЬ ТА ПОДУМАЙ ПРО ГОСПОДА ТА ПРО СЕБЕ САМОГО: ЩО ГОСПОДЬ І ЩО ТИ ТАКЕ; ЩО ГОСПОДЬ ДЛЯ ТЕБЕ ЗРОБИВ І РОБИТЬ, ДЛЯ ЧОГО ЖИВЕШ І ДО ЧОГО ДОЖИВЕШ…
ВІДРАЗУ Ж ДІЙДЕШ ДО ПЕРЕКОНАННЯ, ЩО ПО-ІНШОМУ НЕ МОЖНА, ТІЛЬКИ І ВИКОНУВАТИ ВОЛЮ ГОСПОДА ВСЮ НЕПОХИТНО; ІНШОГО НЕМАЄ НАМ ШЛЯХУ. ПЕРЕКОНАННЯ ЦЕ НАРОДИТЬ ГОТОВНІСТЬ СПРАВОЮ ВИКОНАТИ ТЕ, ЩО ВИМОВЛЯЄТЬСЯ ПІД СЛОВОМ: ГОСПОДЬ.
ЗА ТАКОЇ ГОТОВНОСТІ ПРОКИНЕТЬСЯ ПОТРЕБА ДОПОМОГИ ЗГОРИ, А ВІД НЕЇ МОЛИТВА: “ГОСПОДИ, ГОСПОДИ” ДОПОМОЖИ І ДАРУЙ СИЛИ ХОДИТИ ПО ВОЛІ ТВОЇЙ”. І БУДЕ ПРОХАННЯ ДО ГОСПОДА ПРИЄМНИМ ДЛЯ ГОСПОДА.
