| Седмиця 5-та після П’ятидесятниці. Глас 3. |
 Посту немає.
|
Прп. Фоми
, що в Малії (X). Прп. Акакія
, про якого розказується в Лествиці (VI).
Прп. Євфросинії, в миру Євдокії, кн. Московської (1407). Мчч. Перегріна, Лукіяна, Помпея, Ісихія, Папія, Саторніна і Германа (II). Мч. Євангела (284-305). Мц. Кіріакії (IV). Прмчч. Єпіктета пресвітера і Астіона монаха (290). Знайдення мощей прп. Герасима Болдинського (2001).
Сщмч. Павла пресвітера (1918).
Влахернської ікони Божої Матері.
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
У кого прокинулися духовні потреби під дією страху Божого і вимог совісті, у того формується свого роду почуття, яким він вгадує сенс речей, котрі відносяться до духовного, хоча б і були одягнуті в подібну форму.
Для таких сьогоднішня притча не ховає істини, а ще ясніше відкриває її.
У кого ж немає такого внутрішнього
налаштування, той, слухаючи про речі духовні приблизно, нічого не розуміє про них.
Але якби запропонувати йому слово про ці предмети не у формі притчі, тоді би він зрозумів тільки слова, а всієї сутності справи не зрозумів би. Вона б ішла наперекір всім його поняттям і була би для нього нісенітницею, над якою він би не упустив нагоди поглумитися.
У цьому саме і пояснює Господь причину, чому Він говорить до народу в притчах.
У кого є задаток духовності, той зрозуміє і притчу, а у кого ні, тому можна і не говорити.
“Тому що, бачачи, не бачать і, чуючи, не чують і не розуміють… Бо погрубіло серце людей цих” (Мф. 13, 12-15).
Між тим здатних бачити істину притча не позбавила потрібного повчання: “Кто имеет, тому дано будет и приумножится”.
