| Cедмиця 18 після П’ятидесятниці. | Посту немає. |
| Мчч. Трофима, Савватія і Доримедонта (276). Мч. Зосими пустельника (IV). Блгв. вел. кн. Iгоря Київського і Чернігівського, чудотворця (1147). Блгвв. кнн. Феодора Смоленського (1299) і чад його Давида (1321) і Константина, Ярославських чудотворців. Сщмч. Константина Голубєва пресвітера і з ним 2-х мучеників (1918); сщмч. Миколая Іскровського пресвітера (1919). Прп. Олексія Зосимовського (1928). Сщмч. Нила Смирнова пресвітера, прмц. Марії Мамонтової-Шашиної (1938). Св. Митрофана Воздвиженського спов., пресвітера (1938). |
Євангельські Читання
На літ.: – Ап.: Еф. 4:25-32 (зач. 227). Єв.: Лк. 3:19-22 (зач. 10).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Ірод – образ роздратованого самолюбства, що від стривоження совісті викриттями правди бажає позбутися цієї неприємності насильством. Іоанн Предтеча – образ правди, гнаної самолюбством, коли воно має засоби для того. Хоч як пом’якшуй правду поблажливістю і мовними зворотами, які може винаходити ніжність любові, що не бажає завдавати іншому рани в серце, лик правди постане перед очима сумління і там усередині здіймає бурю докору. Самість недалекоглядна і не може розрізнити, що викриття не зовні, а всередині, і всією своєю силою повстає на зовнішнього викривача. Загородивши йому вуста, вона сподівається заглушити і внутрішній голос. Не досягає успіху, однак; не туди звертається піклування. Треба совість утихомирити; тоді, скільки б не було зовнішніх викривачів, миру внутрішнього вони не порушать, а хіба тільки поглиблять його, змусивши зібрати всередині заспокійливі переконання, – віру в розп’ятого Господа, щирість покаяння і сповіді, і твердість рішення не робити нічого проти совісті. Ось куди звернися, а Іоаннів усіх не пересаджати до в’язниць; бо слово правди Божої усюди ходить землею, і всяке з них для тебе Іоанн викривач.
