19.5 C
Lutsk
Понеділок, 4 Липень, 2022
Всі новини Публікації

Як навчитися довіряти Богу у сучасному світі – досвід пророка Наума

Ми нерідко говоримо про Божу Всемогутність, але іноді власним ставленням свідчимо, що реально не віримо в Неї.

Віра може черпати деякі відомості з розуму, впливати на нього як, власне, і розум – на віру, однак, по суті, вони незалежні, а від того між ними трапляється не лише діалог, а й протистояння. Коли ми торкаємося питання Божої всемогутності, то визнаємо її саме на розумовому рівні, адже Найдосконаліша Істота за визначенням має мати всемогутність, але внутрішньої віри на це часто не вистачає.

Над нами починає тяжіти досвід, який як ніхто ясно свідчить про невиконання Богом наших прохань, про несправедливість цього світу і колосальну владу зла в ньому, про зовнішню могутність правителів і програш християн. Проти досвіду вкрай важко йти, і єдине, що може йому протистояти, – це тверда віра, а точніше, цілковита внутрішня впевненість, що Господь створеного ним світу не залишав і обов’язково подбає про Своїх вірних рабів. Коли ми не маємо цієї самої внутрішньої впевненості, то тоді нас і накриває страх перед майбутнім, якщо не за самих себе, то за дітей, страх перед тими постійними змінами, що сьогодні трясуть світ і т. д. Мені здається, що ми не перші, хто опинився в такому становищі, і досвід минулого може допомогти зміцнити нашу віру.

Сказати хотілося б про падіння Ассирійського царства, точніше, не так про нього самого, як його духовний і символічний сенс. Ми наближаємося до Різдва Христового, і в православному календарі тепер трапляються імена старозавітних пророків. 14 грудня вшановувалася пам’ять пророка Наума, невелика книга якого, власне, і присвячена падінню столиці Ассирії Ніневії.

Отже, пророк Наум, чиє ім’я в перекладі означає «утішитель», мав ще й прізвисько Елкосіянин, яке вказує, швидше за все, на його рідне місто. Проте його послідовники розійшлися у думках, де саме це місто перебуває. Так, наприклад, блаж. Ієронім Стридонський вважав, що це Галілея, а свт. Кирило Олександрійський – що Іудея. Час життя пророка Наума можна визначити характером його пророцтв. Ми вже згадали, що основною темою його книги є падіння царства Ассірії, тому очевидно, що це VII століття до Р. Х.

Для пророка Наума Ніневія була втіленням зла, і таке ставлення нескладно зрозуміти, якщо хоча б коротко знати її історію. Величезне царство виросло з невеликого адміністративного округу Ашшур, що у Північній Месопотамії. Першого свого розквіту вона сягає XIII–XII ст. до Р. Х., після чого настає період влади арамеїв. До IX століття Ассирія поступово відновлює сили і починає період великих завоювань, у яких було підкорено масштабні території Західної Азії.

Поступово вони захопили і Єгипет, і Сирію, і Палестину, і Кавказ, і Малу Азію, і за царя Саргона II повністю оволоділи Вавилоном. Таким чином, до кінця VIII століття Ассирія стає наймогутнішою державою на Близькому Сході. Потрібно сказати, що ассирійці відрізнялися небувалою жорстокістю, вони просто спустошували землі, розоряли міста, вбивали і сотнями тисяч людей виганяли в рабство. При цьому треба розуміти, що Ассирія відрізнялася не лише нещадною експансією, а й багатою культурою. До речі, найбільша бібліотека Стародавнього світу Ашшурбанапала знаходилася саме в Ніневії та налічувала 25-30 тис. глиняних табличок, які збиралися протягом 25 років. Певною мірою царство Ассирії можна сміливо назвати першою світовою державою.

Звісно, ​​що невдоволення підкорених народів лише зростало, але що вони могли протиставити такій неймовірній могутності? Давайте спробуємо уявити себе на місці мешканця маленької Юдеї. Ти начебто намагаєшся жити по правді, як можеш виконуєш свої обов’язки, віриш, що є носієм істинної віри в Істинного Бога, але все, заради чого ти живеш, руйнується під натиском сили земного зла.

Не потрібно жодних чуток чи новин, адже щоб усвідомити це, достатньо особистого досвіду та досвіду свого народу. Мимоволі запитуєш: а де мій всемогутній Бог, чому Він не захистить власний народ? Чому нечестя язичників тріумфує? І ось відповіді ми знаходимо в книзі пророка Наума – одного з небагатьох, хто говорить про долю язичників: «Господь є Бог ревнитель і месник; месник Господь і страшний у гніві: мститься Господь ворогам Своїм, і не змилосердиться над противниками Своїми. Господь довготерпеливий і великий могутністю і не залишає без покарання; у вирі та в бурі хода Господа, хмара – пил від ніг Його» (Наум. 1:2–3).

І тут ти розумієш, що немає нічого неможливого для Бога. Якийсь час Він терпить, але терпить саме заради тих, кого Він вибрав і про кого дбає, терпить заради кожної такої маленької і беззахисної людини. Своїм терпінням Він залишає отвір для віри кожного з нас, щоб навчити надіятися на Нього не на підставі зовнішнього чуттєвого, насправді не такого вже й міцного досвіду, а на підставі вільного досвіду та віри.

У другому розділі своєї книги пророк Наум у яскраво описує падіння Ніневії: «Розкрадайте срібло, розкрадайте золото! немає кінця запасам будь-якого дорогоцінного начиння. Розграбована, спустошена і розорена вона, і тане серце, коліна трясуться; у всіх у стегнах сильний біль, і обличчя у всіх потемніли. Де тепер лігвище левів і те пасовище для левенят, яким ходив лев, левиця і левеня, і ніхто не лякав їх» (Наум. 2:9–11).

А тепер давайте порівняємо ці слова з тими невеликими історичними відомостями про Ассирію, про які було сказано вище. Ось і виходить, що страшний і могутній звір перетворився на цуценя, яким він завжди був перед Господом. Знаменно, що і тут, у такій, здавалося б, ситуації, що не має відношення до майбутнього пришестя Слова, Бог все одно знаходить можливість сповістити про Месію: «Ось, на горах – стопи благовісника, що сповіщає мир: святкуй, Юдеє, свята твої, виконуй обітниці твої… Бо Господь відновить велич Якова, як велич Ізраїля, тому що спустошили їх спустошники та виноградні гілки їх вигубили» (Наум. 1: 15; 2:2).

Що важливого тут для нас з вами? Важливим тут є, як уже йшлося, досвід минулого. Коли ми бачимо наростаючу міць зла в сучасному світі, коли нам здається, що ставатиме лише гірше, коли ми турбуємося про своїх рідних, які ще чекають довге життя попереду, коли долають тривогу і занепокоєння, то варто згадати про Ассирію. Для своїх сучасників вона здавалася непереможним монстром, кінець якому прийшов саме тоді, коли була воля всемогутнього Бога.

Усі беззаконники цього світу, якщо не виправляться і не покаються, обов’язково понесуть покарання, а про всіх праведників Господь, без сумніву, подбає. Дуже важливо зараз навчитися повністю довіряти Богу, повністю віддаватися в Його руки, планувати свої справи, але не тривожити серце турботою про майбутнє. Якщо цьому ми навчимося самі, зможемо навчити і наших рідних, і наших дітей. А це набагато важливіше за будь-які спроби перестрахуватися за допомогою будь-яких матеріальних засобів. Світ ні-ні та й підведе, а Бог – ніколи.

Протоієрей Володимир Долгих

Вас може зацікавити

Митрополит Афанасій Лімасольский – про те, як пережити період духовної сухості

Редактор Головний

У день Успіння Богородиці єписоп Афанасій очолив святкування з нагоди престольного свята храму у с. Баїв

Редактор Головний

Напередодні престольного свята єпископ Афанасій звершив всенічне бдіння у Вознесенському храмі Луцька

Редактор Головний