| Седмиця 2-га після П’ятидесятниці. Глас 8. Петрів піст. |
 |
Прп. Віссаріона
, чудотворця Єгипетського (IV-V). Прп. Іларіона
Нового, з обителі Далматської (845). Прп. Варлаама Хутинського (1192).
Прмцц. дів Архелаї, Фекли та Сосанни (293). Свт. Іони, єп. Великопермського (1470). Прп. Паїсія Углицького (1504). Прп. Іони Климецького (1534).
Прп. Рафаїла спов. (1957).
Пименівської ікони Божої Матері (принесена до Москви в 1387). Табинської, “Знамення” Курської-Корінної та Пустинно-Глинської “Різдва Богородиці” ікон Божої Матері.
Євангельські Читання
Рим., 90 зач., V, 17 – VI, 2. Мф., 31 зач., IX, 14-17. Прп. Варлаама: Гал., 213 зач., V, 22 – VI, 2. Лк., 24 зач., VI, 17-23.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Запитували Господа: чому учні Його не постяться? Він відповідав: тому що ще не прийшов для них час. Потім своєю мовою показав, що взагалі суворість зовнішнього подвижництва повинна відповідати оновленню внутрішних сил духа. Спочатку розпали дух ревності, а потім налягай на себе і в суворості, бо у такому випадку є у тебе внутрішня нова сила, здатна з користю витримати їх. Якщо ж, не маючи цієї ревності, візьмешся за суворості, захоплюючись або тільки прикладом інших, або показовим подвижництвом, то не на користь це буде.
Трохи ще протримаєшся у цій суворості, а потім ослабнеш та покинеш. І буде тобі ще гірше, аніж було раніше. Суворість без внутрішнього духу – те ж, що латка з ситцевого полотна на старому одязі, або вино нове у старому хутрі. Латка відпаде, і дирка робиться ще більшою, а вино прориває хутро, і саме пропаде і хутро стає негожим. Це, зрештою, не означає, що суворості не годні, а навіюється тільки, що треба починати їх у порядку. Треба зробити, щоб потреба їх йшла зсередини, щоб вони задовольняли серця, а не тіснили тільки ззовні, як гніт.
