| Седмиця 18-а після П’ятидесятниці. Глас 8. День пісний. |
 Дозволяється їжа з олією.
|
Мц. Харитини 
(304). 
Сщмч. Діонисія, єп. Александрійського (264-265). Мц. Мамелхви Персидської (бл. 344). Прп. Григорія Хандзойського (861) (Груз.). Прпп. Даміана, пресвітера, цілителя (1071), Ієремії (бл. 1070) і Матфея (ок. 1085) прозорливих, Печерських. Прп. Харитини , кн. Литовської, що у Новгороді подвизалася (1281).
Прп. Гавриїла спов. (1959).
Свтт. Московських Петра, Феогноста, Олексія, Кипріана, Фотія, Іони , Геронтія, Іоасафа, Макарія, Пилипа, Іова, Єрмогена, Тихона, Петра, Філарета, Іннокентія і Макарія.
Євангельські Читання
Утр. – Ін., 36 зач., X, 9-16. Літ. – Єф., 234 зач., VI, 18-24. Лк., 32 зач., VII, 31-35. Свтт.: Євр., 335 зач., XIII, 17-21. Мф., 11 зач., V, 14-19.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“З ким зрівняю людей року цього? тобто невіруючих?
Якщо Господь ставить це питання нібито у здивуванні, то не годиться і нам дивуватися з явища невір’я?
Здавалося б, як іти проти всесторонньої очевидності? і все одно таки ідуть. Що сатана противиться – це не дивно; його ім’я таке: противник істини та добра; добре ж видно, що Бог є, що Він ніби судить його і засудить, що страта його вже приготована, а все йде наперекір, і не для чогось іншого, як тільки на зло і, відповідно, на велику загибель.
Чи не для цього дух богоборства володіє і невіруючими? Принаймні за тими поняттями, які ми маємо про душу та її дії, невір’я, за очевидності основ віри, не можна пояснити, так і як не можна пояснити рабство грішника перед гріхом, коли він дізнається ясно, що гріх його губить.
І яке ж протиріччя! Тільки невіруючі відкидають буття сатани і нечистих духів. Ті, яким би більше всього треба було би стояти за них, зовсім відступають від них. Не від них же самих і наука ця? Темні пітьму люблять і навчають говорити, що їх немає і що у моральному світі будується саме собою. без їх підступів.
