| Седмиця загальна. Глас 1. |
 Посту немає.
|
Мц. Агафії 
(251). 
Свт. Феодосія, архієп. Чернігівського (1696).
Мц. Феодулії та мчч. Елладія, Макарія і Євагрія (бл. 304).
Мч. Миколая (1918). Мч. Михаїла, прмц. Олександри (1942).
Єлецької-Чернігівської (1060), Сицилійської, або Дивногірської (1092), та іменованої “Віднайдення загиблих” (XVII) ікон Божої Матері.
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Світ проходить і похоті його”. Хто цього не бачить? Усе тече навколо нас, – речі, обличчя, події; і ми самі течемо. Тече і похіть мирська: ледве вкусимо солодощів від задоволення нею, як зникає і та й інша; гонимось за іншою, – і з тією теж; гонимось за третьою, – знову ж те. І ніщо не вартує нічого, все приходить і відходить. Що ж? Невже немає нічого постійного? Є, говорить тут же Апостол: “той, хто виконує волю Божу, перебуватиме вічно”.
Світ, який такий текучий, як же він стоїть? – Хоче Бог, і він стоїть. Воля Божа є непохитною та незламною його основою. Так і з людей, хто стане твердо дотримуватися волі Божої, той робиться стійким та твердим.
Спалахують думки, поки хто гониться за тим, що минає. Але як тільки хто обдумається та повернеться на шлях волі Божої, думки та починання починають влягатися. Коли ж, зрештою, встигне він здобути навик у цьому способі житті, цей світ глибокий та безтурботність незворушна перейде і в інше життя, і там буде перебувати во віки.
Ось що є серед спільної течії навколо нас, не плинного та постійного у нас! – Ходіння у волі Божій.