| Cедмиця 16 після П’ятидесятниці. | Посту немає. |
| Прор. Захарії та прав. Єлисавети, батьків Іоанна Предтечі (I). Мчч. Фіфаїла та сестри його Фівеї (Вівеї) (98–138). Мч. Сарвіла. Мц. Раїси (Іраїди) (близько 308). Мчч. Ювентина та Максима воїнів (361–363). Мчч. Урвана, Феодора та Медимна і з ними 77-ми мужів із церковного чину, що в Нікомідії постраждали (370). Мч. Авдія (Авида) у Персії (V). Убивство блгв. кн. Гліба, у Святому Хрещенні Давида (1015). Прмч. Афанасія Брестського (1648). Мч. Євфимія Кочева (1937). Знайдення мощей прп. Олександра (Уродова) спов. (2001). Прославлення прп. Іова Угольського (2008). Знайдення мощей прав. Феодосія Мелітопольського (Станкевича), пресвітера, спов. (2012). Оршанської ікони Божої Матері (1631). |
Євангельські Читання
На літ.: – Ап.: Гал. 4:28-5:10 (зач. 211).; Прор.: Євр. 6:13-20 (зач. 314). Єв.: Мк. 6:54-7:8 (зач. 27).; Прор.: Мф. 23:29-39(зач. 96).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Скільки милостей явив Господь Єрусалиму (тобто юдеям)! І, нарешті таки, змушений був сказати: “Ось залишається дім ваш пустий” (Мф.23:38). Відомо всім, які були від цього наслідки: юдеї досі бездомні*. Чи не буває подібного і з душею? Дбає про неї Господь і всіляко її напоумлює; покірна йде зазначеним шляхом, а непокірна залишається у своєму противленні Божому покликанню. Але Господь не кидає і її, а вживає всі засоби, щоб її напоумити. Зростає завзятість; зростає і Божий вплив. Але всьому міра.Душа доходить до озлоблення, і Господь, бачачи, що вже нічого більше зробити з нею не можна, залишає її в руках падіння свого – і гине вона, подібно до фараона. Ось і візьми всякий, кого борють пристрасті, собі звідси урок, що не можна безкарно продовжувати поблажку до кінця. Чи не час кинути, і не іноді тільки собі відмовляти, а зробити вже рішучий поворот? Адже ніхто не може сказати, коли переступить межу. Можливо, ось-ось і кінець Божому довготерпінню.
