| Неділя 32-а після П’ятидесятниці. Перед Богоявленням. Глас 7. |
 Посту немає.
|
Передсвято Богоявлення. Собор 70-ти апостолів
: Якова, брата Господнього, Марка і Луки євангелістів, Клеопи, Симеона, Варнави , Іосії (Іуста), Фадея, Ананії, первомч. архідиякона Стефана, Филипа, Прохора, Никанора, Тимона, Пармена, Тимофія, Тита, Филимона, Онисима, Єпафраса, Архипа, Сили, Силуана, Крискента, Криспа, Єпенета, Андроника, Стахія, Амплія, Урвана, Наркіса, Апелія, Аристовула, Родіона (Іродіона), Агава, Руфа, Асинкрита, Флегонта, Єрма, Патрова, Єрмія, Ліна, Гаїя, Філолога, Лукія, Іассона, Сосипатра, Олімпа (Олімпана), Тертія, Ераста, Куарта, Євода, Онисифора, Климента, Сосфена, Аполлоса, Тихика, Єпафродита, Карпа, Кодрата, Марка, Зини, Аристарха, Пуда, Трофима, Марка, Артеми , Акили , Фортунатаі Ахаїка, Діонісія Ареопагіта і Симеона Нігера. Прп.Феоктиста, ігумена Кукума Сікелійського (800). Свт. Євстафія I, архієп. Сербського (ок. 1285).
Прмч. Зосими і мч. Афанасія (III-IV). Прп. Ахили, диякона Печерського (XIV).
Сщмчч. Олександра, Стефана і Филипа пресвітерів (1933). Сщмч. Миколая пресвітера (1939). Сщмч. Павла пресвітера (1941).
Євангельські Читання
Утр. – Єв. 10-е, Ин., 66 зач., XXI, 1-14. ЛІт. – Неділі перед Богоявленням: 2 Тим., 298 зач., IV, 5-8. Мк., 1 зач., I, 1-8. Апп.: Рим., 96 зач. (від полу́), VIII, 8-14. Лк., 50 зач., X, 1-15.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Перед явленням Господа народу та початком Його справи звершення домобудівництва нашого спасіння, був посланий Св. Іоан Предтеча, щоб підготувати до прийняття Його. Підготовка полягала у заклику до покаяння. І покаяння з того часу стало шляхом до Господа Спасителя та передпочатком віри у Нього.
Сам Спаситель почав проповідь Свою словами: “покайтеся – і віруйте у Євангеліє” (Мк. 1, 15). Покаяння та віра одне до одного допомагають осягнути спасіння. Покаяння обтяжує його тягарем гріхів та лякає судом правди Божої. Але приходить віра та вказує йому Визволителя, який взяв на себе гріхи світу.
Той, хто кається, приліплюється до Визволителя, і, склавши тягар гріхів сповіддю, радісно тече услід Йому, шляхом Його заповідей. Віра таким чином народжується з покаяння та ньому і ґрунтується.
Міцно тримайся віри той, хто кається з почуттям визволення. Віра жива від покаяння. Без покаяння вона ніби без цілющого струму деревце, млява та не життєздатна.
