| Cедмиця 7 після П’ятидесятниці. | Посту немає. |
| Прп. Афанасія Афонського (1000).Мцц. Агнії (Анни) та Кирили (304). Прп. Лампада Іринопольського (Х). Знайдення чесних мощей прп. Сергія, ігумена Радонезького (1422). Cщмч. Геннадія Здоровцева пресвітера (1918). Прмцц. вел. кн. Єлисавети та інокині Варвари (Яковлєвої) (1918). Прп. Агапіта (Таубе) спов. (1936). Знайдення мощей свт. Інокентія, архієп. Херсонського і Таврійського (1997). Ікони Божої Матері, йменованої «Економіса». |
Євангельські читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожний день року
“Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас” (Мф.11:28). О, божественного, о любезного, о сладчайшого Твоєго гласа! Підемо ж усі слідом за Господом, що кличе нас! Але наперед треба відчути, що нам трудно і важко відчути, тобто, що у нас гріхів багато, і гріхи ці тяжкі. Від цього почуття народиться потреба шукати собі полегшення. Віра вкаже тоді нам єдиний притулок у Господі Спасителі, і кроки наші самі собою прямуватимуть до Нього.
Душа, яка забажала позбутися гріхів, знає, що сказати Господу: “візьми тягар від мене тяжкий, гріховний, а я візьму ярмо Твоє благе”. І буває так: Господь прощає гріхи, а душа починає ходити в заповідях Його. І заповіді – ярмо, і гріхи – тягар. Але, порівнявши те й інше, душа знаходить, що ярмо заповідей легке, як перо, а тягар гріхів важкий, як гора.
Не побоїмося ж охоче прийняти ярмо Господнє благе і тягар Його легкий! Так тільки, а не інакше, можемо знайти спокій душам нашим.
