Прп. Іоанникія Великого (846). Сщмчч. Никандра, єп. Мірського, та Єрмея пресвітера (I).
Прп. Никандра Городноєзерського (ХVI). Блж. Симона, Христа заради юродивого, Юр’євецького (1584). Свт. Павла Тобольського (1770). Св. Миколая спов., пресвітера (1931). Прмц. Євгенії (1935). Сщмч. Олександра пресвітера (1937); сщмч. Ісмаїла пресвітера (1941).
Євангельські Читання
1 Сол., 265 зач., II, 9-14. Лк., 62 зач., XI, 47 – XII, 1. Прп.: Гал., 213 зач., V, 22 – VI, 2. Мф., 10 зач., IV, 25 – V, 12.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“ПОБЕРЕЖІТЬСЯ ЗАКВАСКИ ФАРИСЕЙСЬКОЇ, ЯКА Є ЛИЦЕМІРСТВОМ”. ПРИМІТНА РИСА ЛИЦЕМІРСТВА – РОБИТИ ВСЕ НАПОКАЗ. ДІЯТИ НА ОЧАХ В ІНШИХ ЩЕ НЕ Є ЛИЦЕМІРСТВОМ, ТОМУ ЩО БІЛЬША ЧАСТИНА ОБОВ’ЯЗКОВИХ ДЛЯ НАС СПРАВ І ПОВИННА БУТИ ЗДІЙСНЕНА ДЛЯ ЛЮДЕЙ, ВІДПОВІДНО, СЕРЕД НИХ ТА НА ОЧАХ У НИХ. ХОЧА І КРАЩЕ ЧИНЯТЬ ТІ, ХТО УМУДРЯЄТЬСЯ ВСЕ РОБИТИ ТАЄМНО, АЛЕ НЕ ЗАВЖДИ ЦЕ МОЖЛИВО; ТОМУ-ТО ТИМ, ХТО ДІЄ НА ВИДУ, НЕ МОЖНА ВІДРАЗУ Ж ДОКОРЯТИ У БАЖАННІ ТІЛЬКИ БУТИ ВИДНИМИ АБО ДІЯТИ НАПОКАЗ.
У НИХ МОЖЕ БУТИ ЩИРЕ БАЖАННЯ РОБИТИ ДОБРО, А ПОКАЗОВІСТЬ Є НЕОБХІДНОЮ УМОВОЮ, ЯКА СУПРОВОДЖУЄ СПРАВИ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ ЗОВНІШНЬО. ЛИЦЕМІРСТВО ПОЧИНАЄТЬСЯ З ТОГО МОМЕНТУ, КОЛИ З’ЯВЛЯЄТЬСЯ БАЖАННЯ НЕ ДОБРО РОБИТИ, А ПОКАЗАТИ ТІЛЬКИ СЕБЕ ТАКИМ, ЩО РОБИТЬ ДОБРО. І ЦЕ ЗНОВУ Ж НЕ ЗАВЖДИ БУВАЄ ЗЛОЧИННИМ, ТОМУ ЩО МОЖЕ БУТИ ТІЛЬКИ ХВИЛИННИМ НАБІГОМ ПОМИСЛІВ, ЯКІ ВІДРАЗУ Ж БУВАЮТЬ ПОМІЧЕНИМИ ТА ПРОГАНЯЮТЬСЯ.
АЛЕ КОЛИ МАТИМЕТЬСЯ НА УВАЗІ ВСТАНОВИТИ ЗА СОБОЮ РЕПУТАЦІЮ ТАКОГО, ХТО РОБИТЬ ДОБРО, ТО ТУТ УЖЕ ЛИЦЕМІРСТВО, ЯКЕ ГЛИБОКО ВХОДИТЬ У СЕРЦЕ. КОЛИ Ж ДО ВСЬОГО ЦЬОГО ПРИЄДНАЄТЬСЯ ЩЕ ПРИХОВАНА ЦІЛЬ КОРИСТУВАТИСЯ І ВИГОДАМИ ПОДІБНОЇ РЕПУТАЦІЇ, ТО ТУТ ВЖЕ ЛИЦЕМІРСТВО У ВСІЙ СВОЇЙ СИЛІ. ДИВИСЯ Ж КОЖЕН, ЧОГО ВИМАГАЄ ГОСПОДЬ, КОЛИ ЗАПОВІДУЄ “БЕРЕГТИСЯ ЗАКВАСКИ ФАРИСЕЙСЬКОЇ”. РОБИ ДОБРО ЗА БАЖАННЯМ ІНШИМ ЛЮДЯМ, ЗА УСВІДОМЛЕННЯМ НА ТЕ ВОЛІ БОЖОЇ, У СЛАВУ БОЖУ, А ПРО ТЕ, ЯК ПОГЛЯНУТЬ НА ТЕ ЛЮДИ, НЕ ТУРБУЙСЯ – ТА УНИКНЕШ ЛИЦЕМІРСТВА.
