Свт. Павла, патр. Константинопольського, спов. (350).
Мцц. Текуси, Олександри, Полактії, Клавдії, Євфросинії, Афанасії та Матрони (III). Прп. Луки Тавроменійського (близько 800–820). Прп. Варлаама Хутинського (1192). Прп. Луки, економа Печерського, в Ближніх печерах (XIII). Свт. Германа, архієп. Казанського (1567). Прп. Варлаама Керетського (ХVI). Сщмчч. Никити, єп. Орєхово-Зуєвського, Анатолія, Арсенія, Миколая, Миколая, Константина пресвітерів, прмчч. Варлаама, Гавриїла, Гавриїла, прмцц. Ніни і Серафими (1937); сщмч. Василія пресвітера (1938).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“І ПОСЛАВ ЇХ (СВ. АПОСТОЛІВ) ПРОПОВІДУВАТИ ЦАРСТВО БОЖЕ”. У ЦЕЙ РАЗ ТІЛЬКИ ПАЛЕСТИНОЮ, А ПОТІМ І ПО ВСІЙ ЗЕМЛІ.
ПРОПОВІДЬ, ЯКА БУЛА РОЗПОЧАТА ТОДІ, НЕ ПЕРЕРИВАЄТЬСЯ І ДО НИНІ. КОЖЕН ДЕНЬ МИ ЧУЄМО ПЕРЕДАНЕ СВ. АПОСТОЛАМИ ВІД ЛИЦЯ ГОСПОДА У СВ. ЄВАНГЕЛІЇ І ПОСЛАННЯХ АПОСТОЛЬСЬКИХ. ЧАС НЕ ВНОСИТЬ ЗМІН: МИ ЧУЄМО СВ. АПОСТОЛІВ І САМОГО ГОСПОДА ТАК, ЯК БИ ВОНИ БУЛИ ПЕРЕД НАМИ І СИЛА, ЯКА ДІЯЛА У НИХ, ДІЄ І ДО ЦИХ ПІР У ЦЕРКВІ БОЖІЙ.
НІ В ЧОМУ І НІКОГО З ВІРУЮЧИХ НЕ ПОКИДАЄ ГОСПОДЬ: ЩО МАЛИ ПЕРШІ, ТЕ МАЮТЬ І ОСТАННІ. ВІРА ЗАЖДИ ТАК ТРИМАЛА ЦЕ І ТРИМАЄ. АЛЕ ПРИЙШЛО ЦЕ МУДРУВАННЯ ТА РОЗДІЛИЛО МІЖ СПРАВЖНІМ ТА ПОЧАТКОВИМ. ЙОМУ ЗДАЛОСЯ ТУТ ПРОВАЛЛЯ ВЕЛИКЕ, ГОЛОВА ЗАКРУЖИЛАСЯ, ОЧІ ПОМУТНІЛИ ТА ГОСПОДЬ ЗІ СВ. АПОСТОЛАМИ ЗАНУРИЛИСЯ У НЬОГО В МОРОК, ЯКИЙ ЗДАЄТЬСЯ ЙОМУ НЕПРОНИКНИМ.
І ТАК ЙОМУ: НЕХАЙ ПОЖИНАЄ ПЛОДИ СВОГО СІЯННЯ; У НЬОМУ ОДИН ТІЛЬКИ КРАХ ДУХУ. ЩО ВОНО ТІЛЬКИ ЗАНУРЮЄТЬСЯ У МОРОЦІ І НЕ БАЧИТЬ СВІТЛА, СВІДОМОСТІ У ЦЬОМУ НЕ МОЖНА НЕ НАЗВАТИ ІСТИННИМ – АЛЕ ХТО ВИНУВАТИЙ? ВОНО САМЕ СЕБЕ ЗАТУМАНИЛО І ПРОДОВЖУЄ ТУМАНИТИ.
ДО ЦИХ ПІР НІЧОГО ЩЕ НЕ СКАЗАЛО ВОНО ТАКОГО, ЧОМУ МОЖНА БУЛО БИ СЛОВА ПИСАННЯ НОВОЗАВІТНОГО НЕ ВВАЖАТИ ІСТИННИМ СЛОВОМ СВ. АПОСТОЛІВ ТА САМОГО ГОСПОДА. ТІЛЬКИ НЕВТОМНО ВОЛАЄ: “Я НЕ БАЧУ, Я НЕ БАЧУ”. ВІРИМО, ВІРИМО, ЩО НЕ БАЧИШ! АЛЕ ПЕРЕСТАНЬ ВИПУСКАТИ З СЕБЕ ТУМАН – АТМОСФЕРА БІЛЯ ТЕБЕ ПРОВІТРИТЬСЯ, СВІТ БОЖИЙ ТОДІ МОЖЕ ПОКАЖЕТЬСЯ І ПОБАЧИШ ЩО-НЕБУДЬ.
“АЛЕ Ж ЦЕ ТЕ Ж, ЩО ПЕРЕСТАТИ МЕНІ БУТИ МНОЮ”. ОСЬ ЯКА БІДА! НУ, ПЕРЕСТАНЬ; ІНШИМ СПОКІЙНІШЕ БУДЕ. “НІ, НЕ МОЖНА. МЕНІ ВИЗНАЧЕНО БУТИ ДО СКОНУ ВІКУ”. АЛЕ Ж ТИ СЕБЕ ТІЛЬКИ ТУМАНИШ, А КРУГОМ СВІТЛО.
“НІ, ВСЕ КОМУ-НЕБУДЬ ТАК ЗАТУМАНЮ ОЧІ; А ЯКЩО І НІ, ТАК НЕХАЙ ЗНАЮТЬ МЕНЕ, ЯК Я. МОВЧАТИ НЕ БУДУ І НІКОЛИ ВАМ ЗІ СВОЄЇ ІСТОРІЄЮ НЕ ВДАСТЬСЯ ЗАГОРОДИТИ МЕНІ УСТА”. ХТО Ж ЦЬОГО НЕ ЗНАЄ? ВСІ ЗНАЮТЬ, ЩО ТВОЄ ПЕРШЕ ТИТЛО “ПІЗМА” (ГРЕЧ.) – НАПОЛЕГЛИВЕ СТОЯННЯ НА СВОЄМУ, ПОПРИ ВСІ ОЧЕВИДНОСТІ, ЯКІ ВИКРИВАЮТЬ ТВОЮ БРЕХЛИВІСТЬ.
ТИ – ХУЛА НА ДУХА СВЯТОГО; ТАК І ЧЕКАЙ ЖЕ СОБІ ВИКОНАННЯ ВИРОКУ, ЩО ВЖЕ ВИЗНАЧЕНИЙ ЗА ЦЕ ГОСПОДОМ.
