Неділя 5-та після П’ятидесятниці. Глас 4-й.
Свт. Андрія, архієп. Критського (740). Прп. Марфи, матері Симеона Дивногорця (551).
Мчч. Феодота і Феодотії (108). Сщмч. Феодора, єп. Кіринейського (310). Блгв. вел. кн. Андрія Боголюбського (1174). Прп. Андрія Рубльова, іконописця (ХV). Знайдення мощей прп. Євфимія, Суздальського чудотворця (1507). Прмчч. Неофіта (1558), Іони (1561), Неофіта (1609), Іони (1635) і Парфенія (1696) Ліпсійських (перехідне святкування в неділю після 27 червня). Прпп. Тихона, Василія і Никона Соколовських (XVI); свт. Арсенія, єп. Тверського (перехідні святкування в 1-шу неділю після 29 червня). Царственних страстотерпців: царя Миколая, цариці Олександри, царевича Олексія, велл. кнн. Ольги, Татіани, Марії та Анастасії (1918). Страстотерпця прав. Євгенія лікаря (1918). Прмч. Нила Полтавського (1918). Сщмчч. Савви, єп. Горнокарловацького, і Георгія пресвітера (1941) (Серб.). Сщмч. Димитрія пресвітера (1942). Собор Тверських святих (перехідне святкування в 1-шу неділю після 29 червня).
Галатської ікони Божої Матері.
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ГАДАРИНЦІ БАЧИЛИ ДИВНЕ ЧУДО ГОСПОДНЄ, ЯКЕ БУЛО ПОКАЗАНЕ У ВИГНАННІ ЛЕГІОНУ БІСІВ, ТА ВСЕ Ж ВСІМ МІСТОМ ВИЙШЛИ І МОЛИЛИ ГОСПОДА, “ЩОБ ВІН ВІДІЙШОВ ВІД ЇХ КРАЮ”.
НЕ ВИДНО, ЩОБ ВОНИ ВОРОЖЕ СТАВИЛИСЯ ДО НЬОГО, АЛЕ НЕ ВИДНО І ЇХ ВІРИ. ЇХ ОГОРНУВ ЯКИЙСЬ НЕЗРОЗУМІЛИЙ СТРАХ, ЧЕРЕЗ ЯКИЙ ВОНИ БАЖАЛИ ТІЛЬКИ: ІДИ МИМО, КУДИ ЗНАЄШ, ТІЛЬКИ НАС НЕ ЗАЧІПАЙ.
ЦЕ СПРАВЖНІЙ ОБРАЗ ЛЮДЕЙ, ЯКІ МИРНО ЖИВУТЬ У СВОЇ ОБІЙСТЯХ. БІЛЯ НИХ ВИЙШОВ ТАКИЙ СОБІ НЕСПРИЯТЛИВИЙ ПОРЯДОК РЕЧЕЙ; ВОНИ ЗВИКЛИ ДО НЬОГО, ТОМУ НЕ МАЮТЬ НІ ПОТРЕБИ, НІ ПОМИСЛІВ ЗМІНИТИ ЩО-НЕБУДЬ, ВОНИ БОЯТЬСЯ ЗРОБИТИ ЯКИЙСЬ НОВИЙ КРОК.
ОДНАК, ВІДЧУВАЮЧИ, ЩО ЯКЩО ПРИЙДЕ ПОВЕЛІННЯ ЗВЕРХУ, ТО СТРАХ БОЖИЙ І СОВІСТЬ ЗМУСЯТЬ ЇХ ВІДМОВИТИСЯ ВІД СТАРОГО ТА ПРИЙНЯТИ НОВЕ. ВОНИ ВСІЛЯКО УНИКАЮТЬ ВИПАДКІВ, ЯКІ МОЖУТЬ ПІДВЕСТИ ЇХ ДО ТАКИХ ПЕРЕКОНАНЬ, ЩОБ, ПРИКРИВАЮЧИСЬ НЕЗНАННЯМ, ЖИТИ СПОКІЙНО ЗІ СВОЇМИ СТАРИМИ ЗВИЧКАМИ.
ТАКИМИ Є ТІ, ХТО БОЇТЬСЯ ЧИТАТИ ЄВАНГЕЛІЄ АБО Ж ВЕСТИ РОЗМОВУ ПРО ДУХОВНІ РЕЧІ. А ВСЕ ТОМУ, ЩО ПОБОЮЮТЬСЯ ПОТРИВОЖИТИ СВОЮ СОВІСТЬ, ЯКА, ПРОКИНУВШИСЬ, ПОЧНЕ ПРИМУШУВАТИ ЇХ ОДНЕ ПОКИНУТИ, А ІНШЕ ПРИЙНЯТИ.
