Сщмч. Анфіма, єп. Нікомідійського, і з ним мчч. Феофіла диякона, Дорофея, Мардонія, Мигдонія, Петра, Індиса, Горгонія, Зінона, Домни діви та Євфимія (302). Прп. Феоктиста, співпосника Євфимія Великого (467).
Св. Фіви диякониси (I). Мц. Василіси Нікомідійської (309). Сщмч. Аристіона, єп. Александрійського. Свт. Іоанникія II, патр. Сербського (1354). Блж. Іоанна Власатого, Ростовського чудотворця (1580). Сщмчч. Пимена, єп. Верненського, Сергія, Василія, Филипа, Володимира пресвітерів, прмч. Мелетія (1918); сщмчч. Василія, Парфенія пресвітерів (1919); сщмчч. Андрія, Феофана пресвітерів (1920); сщмчч. Володимира, Михаїла пресвітерів (1921); сщмч. Миколая пресвітера (1923); сщмч. Євфимія пресвітера і з ним 4-х мучеників (1924); сщмч. Романа пресвітера (1929); сщмчч. Олексія, Ілії пресвітерів (1937).
Пісідійської ікони Божої Матері (VI).
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ВОСКРЕСИВШИ ДОЧКУ ІАІРА, ГОСПОДЬ “СУВОРО НАКАЗАВ
БАТЬКАМ ЇЇ, “ЩОБ НІХТО ПРО ЦЕ НЕ ЗНАВ”.
ЦИМ НАМ ВКАЗАНО: НЕ ШУКАЙ СЛАВИ І ВУХА ТВОГО НЕ НАПРАВЛЯЙ НА СЛУХАННЯ ПОХВАЛ ЛЮДСЬКИХ, ХОЧА І СПРАВИ ТВОЇ ТАКОГО РОДУ, ЩО ПРИХОВАТИ ЇХ НІЯК.
РОБИ, ЩО ЗМУШУЄ ТЕБЕ РОБИТИ СТРАХ БОЖИЙ І СОВІСТЬ, А ДО МОВИ ЛЮДСЬКОЇ БУДЬ ТАКИЙ, ЯК НІБИ ЇЇ ЗОВСІМ І НЕМАЄ. І ЗА ДУШЕЮ ДИВИСЬ: АДЖЕ СКОРО ВОНА МАЛО-ПОМАЛУ СХИЛЯЄТЬСЯ НА ЦЮ СТОРОНУ, ПОВЕРТАЙ ЇЇ НАЗАД, ЯК ПОТРІБНО.
БАЖАННЯ, ЩОБ ЛЮДИ ДІЗНАЛИСЯ, ЗАРОДЖУЄТЬСЯ ВІД БАЖАННЯ ПОХВАЛИ. КОЛИ БУДЕ ПОХВАЛА, ТОДІ ЦІЛЬ БУДЕ ДОСЯГНУТОЮ; А ЦЕ ПІДРИВАЄ ЕНЕРГІЮ ТА ПРИПИНЯЄ ПОХВАЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ, ВІДПОВІДНО, І ПРОДОВЖЕННЯ ПОХВАЛИ.
ВИХОДИТЬ, ЩО ТОЙ, ХТО БАЖАЄ, ЩОБ ЛЮДИ ЗНАЛИ ПРО ЙОГО ДОБРІ СПРАВИ, – САМ СОБІ ЗРАДНИК. ЩО ЛЮДИ ХВАЛЯТЬ ДОБРЕ, ВОНИ СПРАВУ РОБЛЯТЬ – БО ЩО ХОРОШЕ, ТО ЯК ЙОГО НЕ ХВАЛИТИ?
АЛЕ ТИ ПРО ЦЕ НЕ ДУМАЙ, І НЕ ЧЕКАЙ, І НЕ ШУКАЙ. ПОСЛАБИШ СЕБЕ У ЦЬОМУ – ЗОВСІМ ЗІПСУЄШСЯ. ОДНЕ ПОСЛАБЛЕННЯ ПОТЯГНЕ ЗА СОБОЮ ДРУГЕ.
ПОЧАСТІШАННЯ СПРАВ ОДНАКОВИХ ПЕРЕЙДЕ У ХАРАКТЕР, І БУДЕШ ХВАЛОЛЮБЦЕМ. А КОЛИ ДІЙДЕШ ДО ЦЬОГО, ТО ВЖЕ НЕ ВСІ СПРАВИ БУДУТЬ ТВОЇ ПОХВАЛЬНИМИ, А ПОХВАЛИ СТАНЕ МЕНШЕ.
ЧЕРЕЗ НЕСТАЧУ ЗОВНІШНІХ ПОХВАЛ РОЗПОЧНЕТЬСЯ САМОВИХВАЛЯННЯ, ЯКЕ ГОСПОДЬ НАЗВАВ СУРМЛІННЯМ ПЕРЕД СОБОЮ. ЦЕ ЩЕ ГІРШЕ. ДУША СТАЄ ТОДІ ДРІБ’ЯЗКОВОЮ, ЯКА ГОНИТЬСЯ ЗА ОДНІЄЮ МІШУРОЮ, ВІД ЯКОЮ ВЖЕ НІЧОГО ДОБРОГО НЕ СЛІД ЧЕКАТИ.
