Передсвято Стрітення Господнього. Мч. Трифона (250).
Мц. Перпетуї, мчч. Сатира, Ревоката, Саторніла, Секунда та мц. Філіцитати (202– 203). Прп. Петра Галатійського (429). Прп. Вендиміана, пустельника Віфінійського (близько 512). Сщмч. Миколая пресвітера (1938).
Євангельські Читання
На літ.: – Ап.: Як. 3:11-4:6 (зач. 55) і за четвер (під зачало): Як. 4:7-5:9 (зач. 56).; Мч.: Рим. 8:28-39 (зач. 99). Єв.: Мк. 11:23-26 (зач. 51) і за четвер (під зачало): Мк. 11:27-33 (зач. 52).; Мч.: Лк. 10:19-21 (зач. 51 від полу).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, що Ти утаїв це від мудрих та розумних, і відкрив те дітям. Так, Отче! Бо таке було Твоє благовоління” (Лк. 10:21). Ось суд над людською мудрістю і розумністю. І він, вочевидь, виконується. Одкровення тепер перед очима в Божественних писаннях, і розумники читають його, але не розуміють. Дивуватися треба: писано просто, а їм усе видається там не так, як написано; немов осліпило їх. Діти бачать і розуміють; а для них відкрите приховано.
Такий порядок угодно заснувати Отцю Небесному; отже, і нема чого сперечатися. Якби зовсім не було відкрите істотно потрібне, ну тоді розумники могли б ще заперечувати; а так відкрите – приходь і бери, для того відкрите, щоб ти брав: стань тільки дитиною. – “Як – я?.. Нізащо!” – Ну, як хочеш; і залишайся собі премудрим і розумним, але нічого, однак, істотно потрібного не розумієш і не вміщаєш у своїй голові, блукаєш серед примар та ілюзій, що породжуються твоїм мудруванням і тримають тебе в цілковитому засліпленні, через що ти думаєш, що ти зрячий, а ти “сліпий, закрив очі” (2 Пет. 1:9), тобто дещо бачиш, як крізь густу імлу.
Але це не вказує тобі справжньої дороги і не веде до мети, а тільки тримає в безвихідному колі самообману. Визволи нас, Господи, від такого страшного стану!
