| Седмиця 21-а після П’ятидесятниці. Глас 3. |
 Посту немає.
|
Апп. від 70-ти Стахія
, Амплія, Урвана, Наркіса, Апелія і Аристовула (I). Мч. Єпимаха (бл. 250).
Прп. Маври Константинопольської (V). Прпп. Спиридона і Никодима, проскурників Печерських (XII). Прав. Петра Калнишевського (1803).
Сщмч. протоієрея Іоанна Царскосельського, Петроградського (1917). Прмч. Леоніда (1918). Сщмчч. Всеволода, Олександра, Сергія та Олексія і Василія, Петра, Василія пресвітерів, прмч. Анатолія, Євфросина і мч. Якова (1937). Прмч. Інокентія (1938).
Євангельські Читання
2 Кор., 185 зач., VIII, 1-5. Лк., 36 зач., VIII, 16-21.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“НЕМАЄ НІЧОГО ТАЄМНОГО, ЩО НЕ СТАЛО БИ ЯВНИМ, НІ СОКРОВЕННОГО, ЩО НЕ ЗРОБИЛОСЯ БИ ВІДОМИМ І НЕ ВИЯВИЛОСЯ Б”.
ВИХОДИТЬ, ЯК БИ МИ НЕ ХОВАЛИСЯ ЗІ СВОЇМИ ПОГАНИМИ СПРАВАМИ, ЇМ НЕЗАЛЕЖНО ВІД НАС ВЕДЕТЬСЯ ЗАПИС, ЯКИЙ СВОГО ЧАСУ І БУДЕ ПРЕД’ЯВЛЕНИЙ.
ЩО Ж ЦЕ ЗА ХАРТІЯ, НА ЯКІЙ ПИШЕТЬСЯ ЦЕЙ ЗАПИС? СОВІСТЬ НАША. ЗМУШУЄМО МИ ЇЇ ІНКОЛИ МОВЧАТИ – ВОНА І МОВЧИТЬ. АЛЕ ХОЧ І МОВЧИТЬ, А СВОЮ СПРАВУ РОБИТЬ, ВЕДЕ НАЙБІЛЬШ ТОЧНИЙ ЛІТОПИС СПРАВ НАШИХ.
ЯК БУТИ, ЯКЩО ТАМ ЗАПИСАНО БАГАТО ПОГАНОГО? ТРЕБА ЗГЛАДИТИ НАПИСАНЕ. ЧИМ? СЛЬОЗАМИ ПОКАЯННЯ. ЦІ СЛЬОЗИ ВСЕ ЗМИЮТЬ І СЛІДУ НІЯКОГО НЕ ЗАЛИШИТЬСЯ ВІД ТОГО ПОГАНОГО, ЩО БУЛО ЗАПИСАНО. ЯКЩО Ж НЕ ЗМИЄ, ТО НА СУДІ ДОВЕДЕТЬСЯ САМИМ ПЕРЕРАХУВАТИ ВСЕ НАПИСАНЕ. А ОСКІЛЬКИ ТОДІ ПРАВДА БУДЕ ВЛАСНОЮ У СВІДОМОСТІ, ТО САМІ Ж І СУД СОБІ ВИГОЛОСИМО, А ГОСПОДЬ ЗАТВЕРДИТЬ ЙОГО.
ТОДІ БУДЕ РІШЕННЯ БЕЗАПЕЛЯЦІЙНЕ, ТОМУ ЩО ВСЯКИЙ САМ СЕБЕ ЗАСУДИТЬ, ДО ІНШИХ Ж І СПРАВИ НІКОМУ НЕ БУДЕ. І ВСЕ ЦЕ СТАНЕТЬСЯ В ОДНУ МИТЬ; ПОГЛЯНЕШ І ПОБАЧИШ, ЩО ТИ ТАКЕ; І ОСЬ ГОСПОДЬ ВСЮПРИСУТНІЙ ТОДІ Ж ПОЧУЄ ПІДТВЕРДЖЕННЯ СУДУ; А ОПІСЛЯ ВСЬОМУ КІНЕЦЬ
