| Седмиця 5-та після П’ятидесятниці. Глас 3. Петрів піст. |
 Дозволяється їжа з олією.
|
Перенесення мощей мчч. безсрібренників та чудотворців Кіра
і Іоанна (412). 
Прпп. Сергія та Германа, Валаамських чудотворців (XIV).
Прп. Ксенофонта Робейського (1262). Прп. Павла лікаря (VII).
Сщмч. Василя диякона (1918). Прмц. Севастіани (1938). Сщмч. Григорія диякона (1940).
Ікони Божої Матері, “Троєручиця”” (VIII).
Євангельські читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
У КОГО ПРОКИНУЛИСЯ ДУХОВНІ ПОТРЕБИ ПІД ДІЄЮ СТРАХУ БОЖОГО І ВИМОГ СОВІСТІ, У ТОГО ФОРМУЄТЬСЯ СВОГО РОДУ ПОЧУТТЯ, ЯКИМ ВІН ВГАДУЄ СЕНС РЕЧЕЙ, КОТРІ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ДУХОВНОГО, ХОЧА Б І БУЛИ ОДЯГНУТІ В ПОДІБНУ ФОРМУ.
ДЛЯ ТАКИХ СЬОГОДНІШНЯ ПРИТЧА НЕ ХОВАЄ ІСТИНИ, А ЩЕ ЯСНІШЕ ВІДКРИВАЄ ЇЇ.
У КОГО Ж НЕМАЄ ТАКОГО ВНУТРІШНЬОГО
НАЛАШТУВАННЯ, ТОЙ, СЛУХАЮЧИ ПРО РЕЧІ ДУХОВНІ ПРИБЛИЗНО, НІЧОГО НЕ РОЗУМІЄ ПРО НИХ.
АЛЕ ЯКБИ ЗАПРОПОНУВАТИ ЙОМУ СЛОВО ПРО ЦІ ПРЕДМЕТИ НЕ У ФОРМІ ПРИТЧІ, ТОДІ БИ ВІН ЗРОЗУМІВ ТІЛЬКИ СЛОВА, А ВСІЄЇ СУТНОСТІ СПРАВИ НЕ ЗРОЗУМІВ БИ. ВОНА Б ІШЛА НАПЕРЕКІР ВСІМ ЙОГО ПОНЯТТЯМ І БУЛА БИ ДЛЯ НЬОГО НІСЕНІТНИЦЕЮ, НАД ЯКОЮ ВІН БИ НЕ УПУСТИВ НАГОДИ ПОГЛУМИТИСЯ.
У ЦЬОМУ САМЕ І ПОЯСНЮЄ ГОСПОДЬ ПРИЧИНУ, ЧОМУ ВІН ГОВОРИТЬ ДО НАРОДУ В ПРИТЧАХ.
У КОГО Є ЗАДАТОК ДУХОВНОСТІ, ТОЙ ЗРОЗУМІЄ І ПРИТЧУ, А У КОГО НІ, ТОМУ МОЖНА І НЕ ГОВОРИТИ.
“ТОМУ ЩО, БАЧАЧИ, НЕ БАЧАТЬ І, ЧУЮЧИ, НЕ ЧУЮТЬ І НЕ РОЗУМІЮТЬ… БО ПОГРУБІЛО СЕРЦЕ ЛЮДЕЙ ЦИХ” (МФ. 13, 12-15).
МІЖ ТИМ ЗДАТНИХ БАЧИТИ ІСТИНУ ПРИТЧА НЕ ПОЗБАВИЛА ПОТРІБНОГО ПОВЧАННЯ: “КТО ИМЕЕТ, ТОМУ ДАНО БУДЕТ И ПРИУМНОЖИТСЯ”.
