| Cедмиця 19 після П’ятидесятниці. | Посту немає. |
| Мчч. Калістрата і дружини його: Гімнасія та інших (304). Апп. від 70-ти Марка, Аристарха та Зіни (I). Мц. Єпіхарії (284–305). Прп. Ігнатія (963–975). Прп. Савватія Соловецького (1435). Прп. Феодосія Манявського (1629). Сщмч. Анфіма Іверянина, митр. Волоського (1716) (Румун.). Сщмч. Димитрія Шишокіна пресвітера (1918); сщмчч. Германа (Косолапова), єп. Вольського, і Михаїла Платонова пресвітера (1919); сщмч. Феодора Богоявленського пресвітера (1937). Сщмч. Петра (Полянського), митр. Крутицького (1937). Прославлення свт. Афанасія, єп. Полтавського і Мгарського, чудотворця (2010). Браїлівської ікони Божої Матері (1635). |
Євангельські Читання
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Припав прокажений до Господа, молячись: “Господи! якщо хочеш, можеш мене очистити” (Лк.5:12). Господь сказав: “хочу, очистись. І негайно проказа зійшла з нього” (Лк.5:13). Так і всяка моральна проказа негайно відходить, щойно припаде хто до Господа з вірою, покаянням і сповіддю, – істинно відходить і втрачає силу всяку над ним. Чому ж проказа іноді знову повертається? Тому, чому повертаються і тілесні хвороби.
Кажуть одужавшому: “того не їж, цього не пий, туди не ходи”. Не послухає і роздразнить знову хворобу. Так і в духовному житті. Треба бути тверезим, пильнувати, молитися: хвороба гріховна і не повернеться. Не станеш уважним до себе, все без розбору дозволиш собі і бачити, і чути, і говорити, і діяти, – як тут не роздразнитись гріху і не взяти силу знову?
Господь велів прокаженому все виконати за законом. Це ось що означає: після сповіді треба брати єпитимію і вірно її виконувати; в ній прихована велика запобіжна сила. Але чому інший каже: здолала мене гріховна звичка, не можу з собою впоратися. Тому, що або покаяння і сповідь були неповні, або після застережень неміцно тримається, або примха на себе напускає. Хоче без зусиль і самопримусу все зробити, і буває осміяним від ворога. Наважся стояти до смерті й ділом це покажи: побачиш, яка в цьому сила. Правда, що у всякій пристрасті, яка непереборно з’являється, ворог опановує душею, але це не виправдання; бо він негайно відбіжить, тільки-но зробиш, з Божою поміччю, поворот усередині.
