Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Наша Церква прославляє Божу Матір вище за всіх створених розумних істот – Ангелів і людей. Високе шанування Пресвятої Богородиці бере свою основу з Святого Письма. Вона – справжня Мати втіленого Бога. Тому ще Архангел Гавриїл, сповіщаючи Марію про цю велику подію, називав Її
Благодатною. Слово це у всій Біблії до жодної особи більше не застосовується.
За сім століть до Різдва Христового великий пророк Ісая сповістив незбагненну таємницю Боговтілення: «Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім’я Йому: Еммануїл» (Іс 7, 14). Вшанування Божої Матері почалося ще за її життя. Найближча родичка Богородиці, свята Єлисавета, наповнившись Святим Духом, благоговійно звертається до Матері нашого Спасителя: «Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї! І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?» (Лк 1, 42-43).
У святому Євангелії Богородиця Сама сповіщає про Свою майбутню славу: «Бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть» (Лк 1, 48). Наші церковні служби, молебні, іконографія – виконання цього євангельського пророцтва. Саме через Богородицю Господь явив великі благодіяння для роду людського: втілився і врятував усіх нас від вічної смерті. Тож сьогодні своїми молитвами ми висловлюємо почуття подяки й любові і до Бога, і до Його Матері, Яка Своїми найвищими чеснотами послужила справі нашого спасіння. Як Мати нашого Небесного Батька, Вона і
наша Мати.
Ознакою того, що Богородиця не залишає нас і чує наші молитви, є багато Її чудотворних образів. Одним з таких є ікона Божої Матері «Скоропослушниця», яка, за переданням, була написана в Х столітті. Свою офіційну назву ікона отримала у ХVIІ столітті, після незвичайної події, котра сталася в Афонському монастирі Дохіар.
У 1664 році в Дохіарській обителі жив монах на ім’я Ніл. Виконуючи послух завідуючого трапезною, він часто спускався з кухні в підсобні приміщення, а щоб освітлювати собі шлях, тримав в руках запалену лучину. По дорозі чернець проходив повз велику ікону Богородиці, яка була зображена на зовнішній стіні трапезної. Через неуважність він притуляв лучину до стіни з іконою, а дим від свічки попадав на образ Богородиці. Одного разу чернець почув, як якийсь голос говорив йому: «Не чади мені на образ!» Ніл подумав, що це марення і продовжив свою роботу. Раптово монах осліп. В гіркому розкаянні, зрозумівши свій гріх неналежного ставлення до святині, Ніл щиро молився перед іконою Божої Матері, благаючи про прощення. Через деякий час чернець знову почув дивний голос, який сповістив: «Відтепер ця ікона Моя буде називатись «Скоропослушниця», тому що швидку милість буду являти всім тим, хто приходить до Неї». Після цих слів монах Ніл отримав зцілення
та прозрів.
Через святий свій образ «Скоропослушниці» Мати Божа і донині здійснює багато чудес та дивовижних зцілень, піклуючись за весь християнський рід, люблячи усіх, хто прибігає до Неї з надією на Її допомогу.
Ми, християни, завжди повинні шанувати і прославляти Богородицю та дякувати Їй за великі щедроти й милості, які подаються всім нам щоденно.
Будемо ж благати Царицю Небесну, щоб Вона Своїми всесильними молитвами перед Сином Своїм Господом нашим Іісусом Христом допомагала всьому людському родові переживати щоденні спокуси й випробування, які трапляються на нашому земному життєвому шляху, подала мир і спокій та привела всіх нас до життя вічного.
Пресвята Богородице, спаси нас!
прот. Олексій Тищук,
настоятель Свято-Введенського храму с. Карасин
(Камінь-Каширський благочинний округ)