| Cедмиця 32 після П’ятидесятниці | Святки. |
| Мчч. 20 000, у Нікомідії в церкві спалених, та інших, які там само, поза церквою, постраждали: Гликерія пресвітера, Зінона, Феофіла диякона, Дорофея, Мардонія, Мигдонія диякона, Індиса, Горгонія, Петра, Євфимія, мцц. Агафії, Домни, Феофіли та інших (302). Ап. від 70-ти Никанора (34). Прп. Ігнатія Ломського, Ярославського (1591). Прп. Корнилія Крипецького (1903). Сщмчч. Никодима (Кононова), єп. Білгородського, та Аркадія Решетнікова диякона (1918); сщмч. Олександра Дагаєва пресвітера (1920). Сщмчч. Феоктиста Хоперскова, Леоніда Вікторова і Миколая Родимова пресвітерів (1937); сщмчч. Арефи Насонова та Олександра Цицеронова пресвітерів (1938). Прп. Смарагди Ніжинської (1945). |
Євангельські Читання
На літ.: – Ап.: Як. 3:11-4:6 (зач.55); Мчч.: Рим. 8:3-9 (зач. 96 від полу). Єв.: Мк. 11:23-26 (зач. 51); Мчч.: Лк. 10:19-21 (зач. 51 від полу).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Славлю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що Ти приховав це від мудрих і розумних і відкрив те дітям. Так, Отче, бо такою було Твоє благовоління” (Лк.10:21). Ось суд над людською мудрістю і розумністю. І він, вочевидь, виконується. Одкровення тепер перед очима в Божественних писаннях, і розумники читають його, але не розуміють. Дивуватися треба: писано просто, а їм усе видається там не так, як написано; немов осліпило їх. Діти бачать і розуміють; а для них відкрите приховано. Такий порядок угодно заснувати Отцю Небесному; отже, і нема чого сперечатися. Якби зовсім не було відкрите істотно потрібне, ну тоді розумники могли б ще заперечувати; а так відкрите – приходь і бери, для того відкрите, щоб ти брав: стань тільки дитиною.
– “Як – я?.. Нізащо!” – Ну, як хочеш; і залишайся собі премудрим і розумним, але нічого, однак, істотно потрібного не розумієш і не вміщаєш у своїй голові, блукаєш серед примар та ілюзій, що породжуються твоїм мудруванням і тримають тебе в цілковитому засліпленні, через що ти думаєш, що ти зрячий, а ти “сліпий, примружився” (2Пет. 1:9), тобто дещо бачиш, як крізь густу імлу. Але це не вказує тобі справжньої дороги і не веде до мети, а тільки тримає в безвихідному колі самообману. Визволи нас, Господи, від такого страшного стану!
