| Седмиця 8-ма після П’ятидесятниці. Глас 6. |
 Посту немає.
|
Смоленської
ікони Божої Матері, іменованої “Одигітрія” (Провідниця) (принесена з Царгорода у 1046 р.). 
Апп. від 70-ти Прохора, Никанора, Тимона і Пармена дияконів (I).
Свт. Питирима, єп. Тамбовського (1698). Собор Тамбовських святих.
Мч. Юліана (бл. 138-161). Мч. Євстафія Анкірського (бл. 316). Мч. Акакія(бл. 321). Прп. Павла Ксиропотамського (820). Прп. Моїсея, чудотворця Печерського (XIII-XIV).
Сщмч. Миколая диякона (1918). Прмч. Василія, прмцц. Анастасії та Єлени, мчч. Арефи, Іоанна, Іоанна, Іоанна і мц. Маври (1937).
Гребневської (1380), Густинської “Одигітрії” (1670), Костромської (1672) Нанківської (1690) та “Розчулення” Серафимо-Дивєєвської (1885) ікон Божої Матері. Шановані списки зі Смоленської ікони Божої Матері: Устюженська (1290), Видропуська (XV), Воронінська (1624), Христофорівська (XVI), Супрасльська (XVI), Юзька (1615), Ігрицька (1624), Шуйська (1654-1655), Седмиєзерна (XVII), Сергієвська (в Троїце-Сергієвій Лаврі) (1730).
Євангельські Читання
Утр. – Лк., 4 зач., I, 39-49, 56. Літ. – 1 Кор., 144 зач., X, 5-12. Мф., 66 зач., XVI, 6-12. Богородиці: Флп., 240 зач., II, 5-11. Лк., 54 зач., X, 38-42; XI, 27-28. Свт.: Євр., 335 зач., XIII, 17-21. Лк., 24 зач., VI, 17-23 .
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“ОСТЕРІГАЙТЕСЯ ЗАКВАСКИ ФАРИСЕЙСЬКОЇ ТА САДДУКЕЙСЬКОЇ”, – СКАЗАВ ГОСПОДЬ.
САДДУКЕЇ – ЦЕ ЗРАЗОК БЕЗПЕЧНОСТІ; ФАРИСЕЇ Є ТИМИ ЛЮДЬМИ, ЯКІ “НОСЯТЬ” ОБЛИЧЧЯ РЕВНИТЕЛІВ. ТІ НІЧОГО НЕ РОБЛЯТЬ, А ЦІ НІБИТО І ХЛОПОЧУТЬ, АЛЕ НІЧОГО У НИХ НЕ ВИХОДИТЬ.
У НАС НА НИХ СХОЖІ ЛЮДИ, ЯКІ ЗАХОПЛЮЮТЬ ІДЕЯМИ ГУМАННОСТІ. ПОСЛУХАТИ ЇХ,ТО ТІЛЬКИ І РОЗМОВ ПРО БЛАГО НАРОДУ, А НАРОДУ НІЯКОГО БЛАГА ВІД ЦЬОГО ТАК І НЕ СТАЄ БІЛЬШЕ, БО ТІЛЬКИ ГОВОРЯТЬ, А НЕ РОБЛЯТЬ. У НИХ ГУМАННІСТЬ УДАВАНА, ТІЛЬКИ З ВИГЛЯДУ ПОКАЗУЮТЬ, ЩО МАЮТЬ ЇЇ, А НАСПРАВДІ Ж ЦЕ ЕГОЇСТИ.
МАЙЖЕ ВСІ АКТОРИ; ОДНІ ПЕРЕД ІНШИМИ КРАСУЮТЬСЯ, ЯК РЕВНИТЕЛІ БЛАГА І ОСОБЛИВО ОСВІТИ, І ВСІ ЗАЛИШАЮТЬСЯ ДУЖЕ ЗАДОВОЛЕНИМИ, КОЛИ ВСТИГАЮТЬ ДОВЕСТИ СЛОВОМ, ЩО ВОНИ САМЕ ТАКІ.
ВІД ТОГО У НАС, НАСКІЛЬКИ ШВИДКО З’ЯВИТЬСЯ ЯКЕ-НЕБУДЬ ДОБРЕ ПОЧИНАННЯ – ЧУТКИ ПІДУТЬ ПОВСЮДУ, І СПРАВА ВСЕ-ТАКИ НЕ ВИГОРИТЬ. ЖЕРТВ ВІД НИХ НЕ ЧЕКАЙ, ЇМ І ДІЛА ДО ІНШИХ НЕМАЄ НІЯКОГО, АБИ ЛИШЕ ЇХ СПРАВИ БУЛИ В ПОРЯДКУ.
АЛЕ БУВАЄ ТАК, ЩО, НЕ ЛАМАЮЧИ ГОЛОВИ НАД ПЛАНАМИ ДОПОМОГИ ІНШИМ, ВОНИ ЖЕРТВУЮТЬ, АБИ ЛИШЕ ВІДБУТИСЯ. ТЕ Й ІНШЕ ЗАСУДИВ ГОСПОДЬ, А ВЕЛІВ НАМ ПЕРЕЙНЯТИСЯ ЩИРОЮ ЛЮБОВ’Ю ОДИН ДО ОДНОГО, ЯКА НЕ ЛЮБИТЬ ПРОСТО ВИДІЛЯТИСЯ.
