1. – Геронда, як потрібно молитися?
– Себе відчувай маленькою дитиною, а Бога – своїм Отцем та проси Його про все, у чому маєш потребу. Бесідуючи таким чином з Богом, тобі не захочеться потім від Нього відходити, тому що тільки у Бозі людина знаходить безпеку, втіху, невимовну любов, з’єднану з божественною ніжністю. Молитва означає помістити Христа до себе у серце, полюбити Його всією своєю суттю… Як не можна дитину відірвати з обіймів матері, так не можна відірвати від молитви людину, яка зрозуміла її сенс. Що відчуває дитина в обіймах матері? Тільки той, хто відчує присутність Бога, а себе відчує маленькою дитиною, зможе це зрозуміти.
2. Бог для того попускає статися у нас різним потребам та складнощам, щоб ми прибігли до Нього, але краще, коли з любові дитина біжить до свого батька чи матері. Чи можливо уявити дитину, яка знає, як її люблять батьки, яку силою доводилося б змушувати іти на руки до матері чи батька? Бог є ніжним Отцем, і Він любить нас. Тому треба з нетерпінням чекати години молитви та ніколи не насититися спілкуванням з Ним.
3. – Геронда, коли мало часу, і я молюсь квапливо, можливо, краду час, який повинна присвятити Христу?
– У Христа багато всього, скільки не кради, Він ні у чому не має потреби, а ти ось не отримуєш користі. Не Христу треба наша молитва, а нам потрібна Його допомога. Ми молимося, тому що так спілкуємося з Богом, Який нас створив. Якщо не будемо цього робити, то впадемо у руки диявола, і тоді горе нам. Бачиш, що говорить авва Ісаак? “Бог не спитає нас, чому ми не молилися, але чому не перебували з Ним у спілкуванні і таким чином дали право дияволу мучити нас”.
4. – Геронда, як мені полюбити молитву?
– Відчуй потребу у молитві. Як тілу, щоб жити, потрібна їжа, так і душа, щоб жити, повинна підживлятися. Якщо вона не буде підживлятися, то ослабне, а потім настане духовна смерть.
5. – Геронда, як треба готуватися до молитви?
– Так само як готуємося до божественного причастя. Там божественне приєднання, тут божественне спілкування. Коли причащаємось, приймаємо у собі Христа, приходить Божественна благодать. У молитві ми постійно спілкуємося з Христом та іншим чином приймаємо Божественну благодать. Невже цього мало! У причасті приєднуємося Тіла та Крові Христових, у молитві спілкуємося з Богом. Як перед причастям необхідно сповідатися духівнику, так і перед початком молитви треба зі смиренням сповідатися Христу. “Господи, я нікчемна людина… Не варто Тобі зі мною возитися, але прошу Тебе, допоможи мені”. Так приходить Божественна благодать та відкривається шлях до спілкування з Богом. Якщо людина не розкаюється та не сповідається в смиренні Богу, то залишається непідготованою. Виникає перепона, яка перешкоджає її спілкуванню з Богом. Двері залишаються закритими та душа не знаходить спокою. Але якщо вона скаже: “Згрішила, Боже мій”, – то перешкода падає або, краще сказати, Бог відкриває двері і людина приймає благодать божественного спілкування.
6. – Геронда, святий Іоанн Лествічник говорить, що молитва – це “суд до суду”.
– Так і є. Коли людина правильно молиться, тоді молитва є “суд до суду”. Коли духовно здоровий, якщо, починаючи молитися, відчує у серці скам’яніння, то стане шукати причину його, щоб усунути. “Чому я так себе відчуваю, – запитав він сам себе. – Може бути, я когось засудив або приняв помисел засудження і сам того не помітив? Можливо, промайнув помисел гордості або є у мені якесь побажання, яке не дає мені спілкуватися з Богом?”
7. – Геронда, коли я зайнята якоюсь розумовою працею, то не можу молитися.
– Якщо під час роботи розум твій знаходиться у Бозі, то це і є молитва. Адже якщо молишся, а розум при цьому не в Бозі, то яка користь? Якщо навіть, коли людина втомлюється молитися, вона приведе на розум думки про Христа, Божу Матір, то це знову молитва.
8. – Геронда, чи може людина зберігати пам’ять у Бозі, не промовляючи молитви?
– Якщо вона говорить у помислі: “Як я далеко від Бога! Що мені робити, щоб бути поряд з Ним? ” – від цього приходить пам’ять про Бога, приходить і молитва. Старайся завжди відчувати присутність Христа, Божої Матері, святих та поводь себе так, як ніби вони тут, хоча ми їх і не бачимо тілесними очима. Все зводь до Бога та говори: “Бог мене бачить. Те, що я зараз роблю, угодно Йому? Чого мені треба уникати, щоб не засмучувати Його?” Поступово це стане твоїм внутрішнім станом. Будеш думати про Бога та робити все можливе, щоб Йому догодити. Так розвивається і росте любов до Бога, насолоджується розум та серце, і постійно перебувають у молитві без всяких зусиль.
9. – Геронда, я не відчуваю любові до молитви.
– Твоє серце поки ще не зігрілося, молитва йде не від душі; ти все звершуєш через примус, сухо, без почуттів. Як починаєш молитву?
– Починаю, геронда, з думки, що треба помолитися за себе та за інших.
– Ну, що ти за дивна людина. У тебе кругом “треба”: “треба молитися”, “треба займатися духовними справами”, все “треба”, “треба”… – ось тобі і тяжко. Добре, що є у тебе така сила, а ти починай зі смиренного помислу, зі співчуття. Нехай працює серце, нехай співчуває, тоді не треба буде себе примушувати; будеш відчувати радість, і будуть у душі такі внутрішні веселощі.
10. Щоб духовне життя стало легким, нам не треба на себе давити. Ми повинні запитувати наш розум: “Хочеш, звершимо богослужіння добового кругу? Хочеш, почитаємо Псалтир? Або погуляємо стежиною, творячи Іісусову молитву? Або, можливо, заспіваємо молебний канон Пресвятої Богородиці з великими поклонами?” Так людина не втомлюється, тому що все, що вона робить, вона робить з внутрішнім налаштуванням. Коли наша душа недужа і ми не можемо звершувати поклони, то помолимось Іісусовою молитвою сидячи, почитаємо щось духовне, зробимо те, що нас захоплює. Якщо у дитини немає апетиту, ти не можеш її змусити їсти. Ти даєш їй щось смачне, що їй подобається. Потім, коли вона видужує, то починає їсти і ревіт (нут, баранячий горох). Так само поводить себе і душа. У молитві повинно брати участь усе серце людини. Молитва, аскеза, духовні заняття повинні звершуватися від серця. Людина отримує духовний дохід тільки у тому випадку, якщо йому передує духовний вклад, якщо йому передує жертва.
Переклад з рос. Любові Максимчук
