Неділя 27 після П’ятидесятниці. Різдвяний піст.
Iкони Божої Матері, йменованої «Знамення». Знамення Пресвятої Богородиці, що було у Новгороді Великому в 1170 р. Вмч. Якова Персіянина (421). Прп. Палладія (VI–VII). Прмчч. 17-ти ченців в Індії (IV). Прп. Романа (V).
Знайдення мощей блгв. кн. Новгородського Всеволода, у Святому Хрещенні Гавриїла, Псковського чудотворця (1192). Свт. Якова, єп. Ростовського (1392). Блж. Андрія Симбірського (1841). Сщмчч. Миколая (Добронравова), архієп. Володимирського, Bасилія Соколова, Бориса Івановського, Феодора Дорофєєва, Миколая Андрєєв, Олексія Сперанського, Іоанна Глазкова, Сергія Аманова, Іоанна Хрустальова, Сергія Брєднікова, Миколая Покровського, Димитрія Бєляєва, Володимира Смирнова та Iоанна Смирнова пресвітерів, прмчч. Іоасафа (Боєва), Кроніда (Любимова), Миколая (Салтикова), Ксенофонта (Бондаренко), Олексія (Гаврина), Аполлоса (Федосєєва), Серафима (Крестьянінова), Никона (Беляєва) і мч. Іоанна Ємельянова (1937).
Знайдення мощей блж. Домніки Олешківської (2008). Собор новомучеників і сповідників Радонезьких. Ікон Божої Матері «Знамення»: Курської-Корінної (1295), Абалацької (1637), Царськосільської, Верхньотагільської (1753), йменованої «Корчемна» (XVIII), і Серафимо-Понетаївської (1879)
Євангельські Читання
Утр.: – Лк. 24:12-35 (зач. 113).; Лк. 24:12-35 (зач. 113). На літ.: – Ап.: Еф. 6:10-17 (зач. 233); Вмч. (під зачало): Ін. 15:1-7 (зач. 50); Богородиці: Євр. 9:1-7 (зач. 320). Єв.: Лк. 13:10-17 (зач. 71 – про зцілення згорбленної жінки); Вмч.: Еф. 6:10-17 (зач. 233); Богородиці: Лк. 10:38-42,11:27-28 (зач. 54).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Марія ж обрала благу частину” (Лк. 10, 42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; теж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія – збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.
