| Седмиця 2 Великого посту. |
Великий піст. |
| Свт. Тарасія, архієп. Константинопольського (806). Свт. Сильвестра (Ольшевського), архієп. Омського, спов. (1920); сщмч. Олександра Виноградова пресвітера, прмц. Мстислави (Фокіної) (1938); сщмч. Миколая Троїцького пресвітера (1945). |
Читання
На 6-му часі: – Іс. 8:1-14. На вечірні: – Бут. 5:30-6:8; Притч. 5:20-7:1.
Літургія Передосвячених Дарів.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Не вічно Духу Моєму бути нехтуваним людьми, бо вони плоть” (Бут.6:3). У людині дві протилежності, а свідомість одна – особистість людська. Характер цієї особистості визначається тим, на який бік вона схиляється.
Якщо вона на боці духу – буде людина духовна; якщо вона на боці плоті – буде людина плотська. Дух і в плотському не зникає, але буває поневолений і голосу не має. Він тут стає під’яремним і служить плоті, як раб господині своїй, винаходячи всілякі для неї втіхи.
І в духовному плоть не зникає, але підпорядковується духу і йому працює, втрачаючи свої природні права на їжу через піст, на сон через бдіння, на спокій через безперервну працю і стомлення, на насолоду почуттів через усамітнення і мовчання. Бог не перебуває там, де панує плоть, бо орган спілкування Його з людиною є дух, який тут не в своєму чині.
Вперше відчувається Боже наближення, коли дух починає пред’являти свої права в діях страху Божого і совісті. Коли ж і свідомість зі свободою стануть на цей бік, тоді Бог спілкується з людиною і починає перебувати в ній. З тієї хвилини піде одухотворення душі й плоті, всієї внутрішньої й зовнішньої людини, доки Бог стане всім у всіх у людині тій, і людина, одухотворена, обожиться. Яка чудова перевага, і як мало вона пам’ятається, цінується і шукається!
