| Cедмиця 31 після П’ятидесятниці | Різдвяний піст. |
| Мч. Воніфатія (290). Мчч. Іллі, Прова та Ариса, єгиптян (308). Мчч. Полієвкта і Тимофія диякона (IV). Свт. Воніфатія Милостивого, єп. Ферентійського (VI). Свт. Григорія, єп. Оміритського (близько 552). Прп. Iллі Муромця, Печерського, у Ближніх печерах (близько 1188). Прп. Амфілохія Почаївського (1970). |
Євангельські Читання
Утр.: – Мф. 11:27-30 (зач. 43). На літ.: – Ап.: Євр. 11:17-23,27-31 (зач. 329); Прп. Амфілохію: Гал. 5:22-6:2 (зач. 213). Єв.: Мк. 9:42-10:1 (зач. 42); Прп. Амфілохію: Лк. 6:17-23 (зач. 24).
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас” (Мф.11:28). О, божественного, о любезного, о сладчайшого Твоєго гласа! Підемо ж усі слідом за Господом, що кличе нас! Але наперед треба відчути, що нам трудно і важко відчути, тобто, що у нас гріхів багато, і гріхи ці тяжкі. Від цього почуття народиться потреба шукати собі полегшення. Віра вкаже тоді нам єдиний притулок у Господі Спасителі, і кроки наші самі собою прямуватимуть до Нього.
Душа, яка забажала позбутися гріхів, знає, що сказати Господу: “візьми тягар від мене тяжкий, гріховний, а я візьму ярмо Твоє благе”. І буває так: Господь прощає гріхи, а душа починає ходити в заповідях Його. І заповіді – ярмо, і гріхи – тягар. Але, порівнявши те й інше, душа знаходить, що ярмо заповідей легке, як перо, а тягар гріхів важкий, як гора.
Не побоїмося ж охоче прийняти ярмо Господнє благе і тягар Його легкий! Так тільки, а не інакше, можемо знайти спокій душам нашим.
