| Неділя 6-та після П’ятидесятниці. Глас 5. |
 Посту немає.
|
Пам’ять святих отців шести Вселенських Соборів. 
Прп. Макрини
, сестри свт. Василія Великого (380). Прп. Дія (бл. 430). 
Знайдення мощей прп. Серафима, Саровського чудотворця (1903). Собор Курських святих.
Блгв. кн. Романа (Олеговича) Рязанського (1270). Прп. Паїсія Печерського (XIV). Прав. Стефана Високого, деспота Сербського (1427) і матері його Милиці (1405). Свт. Димитрія, митр. Ростовського (1709).
Євангельські Читання
Утр. – Єв. 6-е, Лк., 114 зач., XXIV, 36-53. Літ. – Рим., 110 зач., XII, 6-14. Мф., 29 зач., IX, 1-8. Свв. отців (під зачало): Євр., 334 зач., XIII, 7-16. Ін., 56 зач., XVII, 1-13. Прп.: Гал., 213 зач., V, 22 – VI, 2. Лк., 24 зач., VI, 17-23.
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
ГОСПОДЬ ПРОЩАЄ ГРІХИ РОЗСЛАБЛЕНОМУ. РАДІТИ БИ, АЛЕ ЛУКАВИЙ РОЗУМ ВЧЕНИХ КНИЖНИКІВ ГОВОРИТЬ: “ЦЕЙ ХУЛИТЬ”.
НАВІТЬ КОЛИ ВІДБУЛОСЯ ЧУДО ЗЦІЛЕННЯ РОЗСЛАБЛЕНОГО, У ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДЛЯ НАС ІСТИНИ, ЩО “СИН ЛЮДСЬКИЙ МАЄ ВЛАДУ НА ЗЕМЛІ ПРОЩАТИ ГРІХИ”, І ТОДІ НАРОД ПРОСЛАВИВ БОГА, А ПРО КНИЖНИКІВ НІЧОГО НЕ ГОВОРИТЬСЯ, ТОМУ ЩО ВОНИ І ПРИ ЦЬОМУ ПЛЕЛИ ЯКІСЬ ЛУКАВІ ПИТАННЯ.
РОЗУМ БЕЗ ВІРИ – КАВЕРЗНИЙ, ЩОРАЗУ КУЄ ЛУКАВІ ДУМКИ І СПЛІТАЄ ОСУДИ НА ВСЮ ВІРУ. ЧУДЕСАМ ТО НЕ ВІРИТЬ, А ВИМАГАЄ НЕЙМОВІРНОГО ЧУДА. АЛЕ КОЛИ ВОНО ТАКИ ВІДБУЛОСЯ І ЦЕ ЗОБОВ’ЯЗУЄ ДО ПОКІРНОСТІ ВІРИ, ВІН НЕ СОРОМИТЬСЯ УХИЛИТИСЯ, ПЕРЕКРУЧУЮЧИ АБО ВИКРИВЛЕНО ТЛУМАЧИВШИ ЧУДНІ ДІЇ БОЖІ.
ТАК ЖЕ СТАВИТЬСЯ ВІН І ДО ДОКАЗІВ ІСТИНИ БОЖОЇ. ВСІ ДОКАЗИ ЙОМУ ДЕМОНСТРУЮТЬ У ДОСТАТНІЙ КІЛЬКОСТІ, АЛЕ ВІН І ЇХ ПІДДАЄ СУМНІВУ.
ЯКЩО РОЗІБРАТИ ВСІ ЙОГО ПРЕТЕНЗІЇ, ТО ПОБАЧИШ, ЩО ВСЕ У НИХ ОДНЕ ЛИЦЕМІРСТВО, ХОЧА ЙОГО МОВОЮ ЦЕ НАЗИВАТИМЕТЬСЯ РОЗУМНІСТЮ, ТОМУ МИМОВОЛІ ПРИХОДИШ ДО ВИСНОВКУ, ЩО РОЗУМ І ЛИЦЕМІРСТВО – ЦЕ ОДНЕ І ТЕЖ САМЕ.
У ПИТАННІ ВІРИ АПОСТОЛ ГОВОРИТЬ: “МИ РОЗУМ ХРИСТОВИЙ МАЄМО”. ЧИЙ ЖЕ РОЗУМ У ЛЮДЕЙ ПОЗА ВІРОЮ? ЛУКАВОГО. ТОМУ Й ВІДМІННОЮ ЙОГО РИСОЮ СТАЛО САМЕ ЛИЦЕМІРСТВО.
